Джон Апдайк про людей, життя і славу: 13 цитат

depo.ua зібрав 13 цитат Апдайка про маски, свободу і плутанину.

1. «Залишайтеся самі собою. Господь не хоче, щоб дерево стало водоспадом, а квітка - каменем. Господь наділяє кожного з нас своїм особливим талантом»

2. «Слава - це маска, яка роз'їдає обличчя»

3. «Здатність писати - це щит, можливість сховатися і миттєво перетворити біль на мед»

4. «Романтизм зводить людей один з одним, але тільки реалізм допомагає їм жити разом»

5. «Порушення законів добра і зла призводить до нещастя. Не обов'язково до нашого нещастя, часто спочатку не нашого»

6. «Єдиний спосіб кудись приїхати - це спершу розібратися, куди їдеш»

7. «Життя - це єдине, що ми отримуємо в дар, і дар цей дорогого коштує»

8. «Боязнь затьмарити свободу заважає вимовити навіть прості слова подяки»

9. «Найпрекрасніші квіти - ті, які розквітають на холоді»

10. «Мимоволі засумніваєшся, чи годяться люди в мірило всіх речей. Ми ж і себе не в змозі толком виміряти. Ми - єдині тварини, які роблять помилки»

11. «Душі потрібні нерозсудливості, як тілу їжа, вона від них міцніє»

12. «Людям завжди здається, що лікарі старші, ніж вони є насправді, бо лікарям треба вірити»

13. «Ось кажуть: там плутанина, тому треба звідти забиратися. Але якщо шарахатися від усякої плутанини, ніколи нічого не доб'єшся»

Апдайк народився в Редінгу, Пенсильванія. Закінчив Гарвардський університет.

У 27 років опублікував перший роман «Ярмарок у богадільні». Прославився романами «Кролик, біжи», «Бек: книга», «Б'юкенен вмирає», «Іствікські відьми», «Місяць неділь» та ін.

Отримав безліч нагород, серед них дві Пулітцерівські премії.

Апдайк помер у 76 років від раку легенів.