Джером Селінджер про кохання, життя і смерть: 10 сентенцій

depo.ua зібрав 10 цитат Селінджера про кретинів, радість і слонів.

1. «Від того, що людина померла, її не можна перестати любити, чорт забирай, особливо якщо вона була кращою за всіх живих, розумієш?»

2. «Він ненавидів, коли його обзивали кретином. Всі кретини ненавидять, коли їх називають кретинами»

3. «Не розумію, до чого знати все на світі і всіх вражати своєю дотепністю, якщо це не приносить тобі радості»

4. «Людина не повинна брати на себе те, що належить Богу»

5. «Якби я був Богом, ні за що б не захотів, щоб мене любили сентиментальною любов'ю. Дуже вже це ненадійно»

6. «Зазвичай явні істини пізнаються занадто пізно»

7. «Звідки людині заздалегідь знати, що вона робитиме? Нічого не можна знати заздалегідь!»

8. «Є ж славні речі на світі - розумієш, славні речі. Які ж ми ідіоти, що так легко даємо збити себе з пантелику. Вічно, вічно, вічно, що б з нами не трапилося, чорт забирай, ми все зводимо обов'язково до свого плюгавенького маленького «я»

9. «Адже слон великий тільки поруч з кимось - наприклад, із собакою чи жінкою»

10. «Краще б деякі речі не змінювалися. Добре, якщо б їх можна було поставити в засклену вітрину і не чіпати»

Селінджер народився у Нью-Йорку.

Навчався в Нью-Йоркському та Колумбійському університетах, однак кинув обидва виші.

Під час Другої світової воював за США, брав участь у визволенні низки концтаборів.

У 21 рік опублікував перше оповідання «Молоді люди». Прославився творами «Над прірвою в житі», «Дівчисько без попки в проклятому сорок першому», «Добре ловиться рибка-бананка», «Вище крокви, теслі».

Письменник помер природною смертю в 91 рік.