Ультиматум Бореля: Як відреагують Чехія та ЄС на путінський "список недружніх країн"

Створений і затверджений 14 травня список "недружніх до Росії країн", який наразі складається усього із двох пунктів – Чехія та США, виглядає, звичайно, трохи дивно. Запідозрити, що всі решту країни світу зараз налаштовані до Москви якось радикально більш по-дружньому, аніж Прага чи Вашингтон, не виходить.

Але якщо абстрагуватися від подібних подробиць, ситуація все одно цікава. Оскільки якщо США, реагуючи на цей випад Кремля, внаслідок якого їх дипвідоства втратили право наймати на роботу російських громадян, можуть повернутися до традиційної політики часів Холодної війни, то Чехії, теоретично, слід було шукати якийсь "асиметричний" дипломатичний удар. Висилати з країни іще кількох російських дипломатів не з руки. Їх і без того залишилося сім живих душ, та й Москва неминуче прийняла б дзеркальні санкції, внаслідок яких дипломатичні стосунки між країнами, скоріше за все, припинились би.

Тому відповідь офіційної Праги спершу обмежилася словесним засудженням російського списку. До якого приєдналися всі – включно з абсолютно промосковським президентом Чехії Мілошем Земаном, який заявив, що кроки Росії – "це дурість, тому що робити недругів з колишніх друзів - це помилка". Повторивши, втім, свою попередню тезу про те, що перед тим, як когось звинувачувати, вибух у Врбетицях іще треба розслідувати.

Інший Земан – котрий займав посаду генерального прокурора Чехії впродовж десяти з гаком років – минулої ж п'ятниці пішов у відставку. В нього і без того були суперечності з політиками із правлячої чеської коаліції, а в історії з вибухами він заявив, що події на складах боєприпасів "не є терактом" та "не планували порушити конституційний лад Чехії".

Втім, якщо абстрагуватися від позиції двох Земанів, решта чеських посадовців виступили із однозначним засудженням дій Росії. І, оскільки можливість Праги для нових контрсанкцій проти Москви наразі дещо обмежена, в непрямий спосіб звернулись до керівництва ЄС.

Зокрема, чеське МЗС оприлюднило заяву про те, що "рішення Росії (про список недружніх країн – ред.) можна розглядати як наступний крок для погіршення стосунків не тільки з Чехією, але й з усім ЄС та його союзниками".

У Брюсселі натяк зрозуміли. Про підтримку Чехії та засудження Росії оголосили голова Європейської Ради Шарль Мішель заявив, що рішення Росії є "черговим кроком до ескалації", який "підриває дипломатичні відносини", але зусилля Росії "розколоти ЄС - марні".

Далі слово взяв верховний представник ЄС у іноземних справах Жозеп Борель. Який не обмежився багатьма неприємними для Росії словами, але й, фактично, сформулював ультиматум. Суть якого зводиться до наступного – або Росія вилучить Чехію із "недружнього" списку, або ж на найближчому саміті ЄС 24-25 травня, він поставить на обговорення питання нових колективних європейських санкцій проти Росії.

Знаючи теперішню політику Кремля, можна не сумніватися, що на поступки там не підуть. Наскільки будуть відчутними нові європейські санкції – наразі не зовсім зрозуміло.

Але очевидно, що вигравши чергову не надто велику тактичну операцію – у вигляді знищення кількох тон боєприпасів, які Україна, врешті, може купити і в інших постачальників, Кремль не тільки зіпсував стосунки з однією з найбільш лояльно налаштованих країн. Росія ще й в котрий раз посприяла формуванню європейської солідарності, яка, ймовірно, проявить себе і в майбутньому.