Санкції неминучі: Як Кремль розплатиться за отруєння Навального

Історія з отруєнням Навального, неприємна для Росії від самого початку, схоже, переходить на новий рівень.

Німецька преса впродовж останніх двох діб заповнена статтями стосовно того, що російський політик не просто був отруєний. За даними джерел ЗМІ в німецьких спецслужбах, замах на життя Навального вчинили однією з сучасних версій "Новічка". При тому є достовірна інформація, що за політиком тривалий час наглядали службовці ФСБ, тому версія про отруєння приватними фігурантами розслідувань Навального видається неправдоподібною. Все вказує, що політика намагались вбити чи зробити недієздатним  саме російські спецслужби – при тому із санкцією Кремля. Не те, щоби це було для когось несподіванкою – але зараз, коли є вагомі докази, тиск на Берлін з боку громадськості та політиків – в тому числі й тих, хто належить до правлячої партії – істотно посилиться.

Паралельно із тим Росія демонструє, що ні на який компроміс стосовно розслідування цієї історії йти не збирається. Вчора до МЗС Росії викликали німецького посла Геза Андреаса фон Гайра. Який пробув у російському зовнішньополітичному відомстві дві години, після чого вийшов і пішов геть, не сказавши ні слова журналістам. Втім, у промовах не було особливої потреби, оскільки йому в спину полетіла заява Лаврова про те, що Німеччина у справі Навального відверто "темнить". Принаймні, так можна перекласти на загальнолюдську мову пасаж про те, що "у Росії зібралося чимало питань до німецьких колег з приводу абсолютно неналежного ставлення до офіційних запитів, які ми направляємо в Берлін". Ну, і про те, що Німеччина використовує "абсолютно неприйнятний тон, в якому ця позиція (стосовно отруєння Навального – ред.) доводиться до світової громадськості".

З аналогічною заявою виступив і спікер російського президента Дмітрій Пєсков, який заявив учора, що Росію ніхто "не переконав" у тому, що Навального отруїли. От коли в Кремлі "переконаються", "то, звичайно, необхідно розслідування, і, звичайно ж, якщо це отруєння, то розслідування буде".

У відповідь на офіційну заяву міністрів країн G7 стосовно Навального, ініційовану Німеччиною, у відомства Лаврова повідомили, що зараз "тривають безпідставні нападки на Росію". І взагалі – "розгорнута масована дезінформаційна кампанія явно свідчить про те, що основне завдання її ініціатори бачать не в турботі про здоров'я Олексія Навального і з'ясуванні справжніх причин його госпіталізації, а в мобілізації санкційних настроїв".

Себто мова йде навіть не про те, щоб шукати якихось там виконавців – ні. Мова йде про те, що здійснювати навіть цілком липове розслідування у справі Навального в Кремлі вважають нижчим за свою "гідність". А всю історію намагаються подати як чергову спробу ввести нові антиросійські санкції.

Які, зважаючи на ситуацію, є фактично неминучими. При тому США, скоріше за все, приєднається в цій справі до Європи. Оскільки із закликом розслідувати і зреагувати на порушення Росією конвенцій про заборону хімічної до Трампа вже звернулися лідери конгресового комітету з іноземних справ – як демократи, так і республіканці.  Разом із тим держсекретар США Майк Помпео публічно заявив, що існує "істотний шанс" того, що за отруєнням Навального стоїть Кремль. Що є очевидною зміною позиції порівняно з попередніми заявами Білого дому, що там "співчувають" Навальному і закликають "знайти винних".

В такий спосіб історія з російським опозиціонером, у якій Кремль міг вийти із води практично сухим, матиме два істотні наслідки.

По-перше, залишки контактів, які були в ключових країн ЄС з Росією, стануть відверто токсичними. Наприклад, як заявили у французькому зовнішньополітичному відомстві, зустріч очільників МЗС та міністрів оборони двох країн в рамках франко-російської Ради співробітництва з питань безпеки "через обставини, що склалися, буде перенесена". На неозначений термін. І це, помітимо, ще до офіційного початку якоїсь санкційної політики.

І, по-друге, трансатлантичні стосунки, які нещодавно погіршилися до історичного мінімуму, схоже, приречені на покращення. Оскільки в разі початку жорсткішої антиросійської політики, до якої фрау Меркель активно підштовхує Путін, помітна частина протиріч між Берліном та Вашингтоном – наприклад, стосовно надто міцних торговельних зв'язків Німеччини з Росією – банально зникне. Таким буде міжнародний фінал паталогічного бажання російського президента "розібратися" зі всією, навіть зовсім не радикальною опозицією.