Для чого Україні судити громадянина ЄС за "донбаський сепаратизм"

Рішення Хар'юського повітового суду Естонії про видачу Україні свого громадянина, який воював на Донбасі на боці бойовиків, є знаковим. Чи не вперше за історію конфлікту на Донбасі громадянин іншої країни буде виданий українському правосуддю саме за участь в бойових діях на боці сепаратистів.

Певні рухи у напрямку покарання іноземних друзів "ДНРу та ЛНРу" робилися і раніше.

Іспанських бойовиків після Донбасу затримували, звинувачували у вбивстві, нелегальному володінні зброєю та вибухівкою, а також в участі у діях за кордоном, які суперечать інтересам Іспанії. І відпускали - на період розслідування. Про завершення якого чомусь ніхто не чув.

Казахських бойовиків затримували, звинувачували в участі у бойових діях на території іншої країни, і садили до в'язниці на три роки.

Навіть з Росії збиралися видати Україні парочку ополченців - щоправда, громадян України, і не за участь у бандформуваннях, а за колишні кримінальні грішки. І тільки "втручання патріотично налаштованих громадян" припиняло подібне юридичне блюзнірство над ідеалами "руського міра"

І от громадянина ЄС передадуть Україні на суд. Видадуть, звичайно, з Прибалтики, у країн якої з "рускім міром" свої особливі стосунки. Але було б вкрай добре, якби подібну практику вдалося розповсюдити по більшості європейських - і не тільки - країн.

Бо річ навіть не в тому, що європейські маргінали можуть вчинити якийсь радикальний вплив на військову ситуацію у зоні конфлікту. Їх там банально замало - принаймні, зараз, і використовують їх головно як пропагандистський, а не воєнний інструмент.

Річ у іншому. Кожен процес над людьми, які воювали в рядах сепаратистів, у голові рядового громадянина ЄС є найкращим доказом повної, абсолютної протизаконності практик і методів, які Росія використовує на Донбасі. І тисяча й одна заява очільника українського МЗС, розповідь європейського журналіста чи навіть заява спостережної місії ОБСЄ про злочинну поведінку сепаратистів та російських військових на місці конфлікту значать для європейського обивателя менше, ніж повідомлення в ранковій газеті про те, що когось за співпрацю з цими милими людьми заарештували. І засудили. Або передали Україні.

Чітка асоціація російської зовнішньої політики із кримінальними злочинами є абсолютно прозорою і очевидною в Україні - але не в ЄС. Кожен юридичний прецедент, аналогічний естонському, цю асоціацію значно посилює.

Звичайно, на видачу бійців, скажімо, з Сербії розраховувати не доводиться - не зважаючи на те, що, на початку конфлікту на Донбасі їх було чимало. Але активніша робота української дипломатії у цьому напрямку, приміром, в Польщі, Франції та Іспанії могла б принести свої плоди. Хорошою базою для подібної роботи могли б стати наробки українських правоохоронців - якби їм раптом вдалося зібрати докази вини європейських громадян.

При тому що процес демонстрації зв'язку між участю в російських зовнішньополітичних авантюрах з кримінальною відповідальністю був би корисним не тільки для України.

Чимало європейських партій та рухів, так чи інакше пов'язаних з безумовно ідейним та безкорисним обслуговуванням інтересів Росії в Угорщині, Франції чи Німеччині, теж могли б належним чином сприйняти такий сигнал. ЄС, стурбований зараз пошуком способів протидії російській пропаганді, міг би частково вирішити це питання у зовсім дешевий і достатньо ефективний спосіб. Просто віддавши пару покидьків Україні. Не те, щоб вони були нам надто потрібні, але епізод би вийшов, без сумніву, дидактичним.

Читайте також "Антибандерівський патруль": Звідки беруться "польські друзі" Захарченка та Плотницького