Для чого Тіллерсон заговорив про "зрушення на Донбасі"

Вчорашня заява держсекретаря США Рекса Тіллерсона про можливі "скорі зрушення" на Донбасі викликала природне зацікавлення.

"Ми сподіваємося, що зможемо досягти прогресу у зрушенні ситуації в Україні з метою досягнення справжнього припинення вогню", повідомив представникам провідних американських ЗМІ держсекретар. Заява, зроблена паралельно з нагадуванням про призначення спецпредставника США з питань України Курта Волкера (від якого, до слова, проминуло чимало часу), вражає своєю невизначеністю.

Її, при бажанні, можна потрактувати, як нагадування про розроблені Держдепом та Пентагоном плани надати Україні летальну зброю. І тоді від заяви віє "#перемогою". З іншого ж боку, твердження Тіллерсона цілком можна сприйняти як натяк на якісь заплановані домовленості з очільником російської дипломатії Сергієм Лавровим, з яким держсекретар повинен зустрітись на вихідні в Манілі. В такому контексті від заяви віє "#зрадою".

Водночас, є вагомі причини підозрювати, що заява ця взагалі не має жодного змісту.

До такого висновку можна прийти, проаналізувавши висловлювання Рекса Тіллерсона, зроблені ним впродовж останніх кількох днів.

Три дні тому Тіллерсон заявив, що майже одноголосне схвалення Конгресом законопроекту про нові санкції проти Росії свідчить про бажання американців "почати налагоджувати стосунки" з Росією. "Ми сподіваємося, що співпраця між нашими країнами з основних питань продовжиться, а санкції більше не знадобляться", - зазначив Тіллерсон.

Ні, зрозуміло, звичайно, що дипломату потрібно говорити приємні для адресатів речі, але розрив заяв Тіллерсона з реальністю виходить якийсь абсолютно вже нереальний. Складається враження, що очільник американської дипломатії хоче відрапортувати про успіхи у виправленні стосунків з Росією – але, не маючи під рукою реальних фактів, записує в цю графу абсолютно довільні події. Навіть з протилежним змістом.

Схожою, до речі, є і сьогоднішня заява Тіллерсона про готовність і бажання США вести діалог з Північною Кореєю. Особливо пікантно ця заява виглядає на тлі повідомлень стосовно того, що сам президент США, Дональд Трамп, всерйоз роздумує про можливість застосування військової сили проти режиму Кін Чен Ина після того, як КНДР вдруге за місяць випробувала міжконтинентальну балістичну ракету.

Все це в сумі дозволяє припустити, що на даному етапі своєї діяльності очільник Державного департаменту США зайнятий не оприлюдненням реальної позиції американської дипломатії і маркуванням якихось стратегічних моментів зовнішньої політики США, а вирішенням внутрішньополітичних проблем свого боса.

Простіше кажучи, роботою на виборців, яким хочеться вірити, що стосунки з Росією не такі вже й погані, війна на Донбасі невдовзі закінчиться, а все, що треба зробити, аби Кім Чен Ин перестав випробовувати ракети, здатні долетіти до США – це сісти і по-доброму з ним поговорити.

Такий сценарій, можливо, й має право на існування. Але є в нього і один істотний ґандж. Який полягає у тому, що всій решті світу доволі тяжко зрозуміти, в які момент Тіллерсон говорить про реальні зовнішньополітичні плани США, а в які – втішає трампівських виборців. Що, врешті-решт, може призвести до великої і прикрої плутанини. А поки все, що залишається українцям – це уважно стежити за реальними діями американської адміністрації, а не за заявами очільника Держдепу для преси.