Для чого Путін "кошмарить" Telegram і Дурова

Скандал з месенджером Telegram на Росії набирає обертів. Ще декілька тижнів тому, коли Роскомнагляд вимагав від компанії "зареєструватись як організація, що розповсюджує інформацію" (і, відповідно, надати доступ цієї інформації спецслужбам, а також за власні кошти забезпечити зберігання цієї інформації впродовж року – на випадок, якщо спецслужбам захочеться використати її пізніше – це російське законодавство таке, якщо що) – в кінці вимог як мантра лунало, що блокувати месенджер на разі ніхто не планує.

По мірі наростання тиску на генерального менеджера і співвласника Telegram LLC Павла Дурова, можна було припустити, що має місце якийсь "ексцес виконавця", як то трапилося з Google.ru, тільки трохи більше розтягнутий у часі. Буває.

Але після того, як Федеральна служба безпеки Росії безапеляційно повідомила, що теракт у метро Санкт-Петербурга 3 квітня підготували з допомогою месенджера Telegram, стало зрозуміло, що конфлікт перейшов у іншу стадію. Та й про можливість блокування Роскомнагляд заговорив вже зовсім по-іншому.

З якої точки зору, все це виглядає трохи дивно. Бо можливість "індивідуального" зйому інформації з мессенджера, себто прослуховування окремих користувачів, російські спецслужби, скоріше за все, можливість мають. Якщо не через сам месенджер, то через зараження клієнтських терміналів.

Натомість, з іншого боку, російське керівництво любить регулярно поговорити про "досягнення російських ІТ, які ось-ось знімуть країну з нафтової голки". І Telegram міг би бути цілком успішним зразком. Бо Дуров, хоч і відмовився здавати персональну інформацію українців з "Вконтакті" під час Євромайдану, сприймається в Росії як "все-таки свій".

Не розуміє суті і причин "наїзду" на свою компанію і сам Дуров. "Парадоксально, що на порядку денному в Росії немає блокування контрольованих США Whatsapp або Facebook Messenger, але активно обговорюється блокування нейтрального щодо Росії Telegram. Щойно Telegram блокується, листування російських чиновників, їхнє спілкування з друзями і родичами та інші чутливі дані через WhatsApp/Viber перейдуть у підконтрольні Америці хмари Apple iCloud/Google Drive", – логічно коментує ситуацію Дуров.

Врешті, навіть тотальний контроль над месенджером нічого не дасть російській владі в плані реальної боротьби з тероризмом. Хоча б тому, що, коли вірити розробникам сервісу, то ним користуються 100 мільйонів осіб, при тому через сервіс проходить до 15 мільярдів повідомлень щодня. Хто і як їх буде читати і контролювати? Програма-бот, яка шукатиме слова "бомба в метро", "смерть невірним" і "Ахмад привіз набої"? А якщо терористи здогадаються замінити "ключові слова"?

Тут росіяни потрапляють в ту саму пастку, в якій свого часу побували американці, з системою тотального перехоплення інформації "Ешелон". В якій, як виявилось згодом, були переговори самих різноманітних терористів – включно з тими, що планували атаку на Башти-близнюки. Проблема лиш в тому, що в мільйонах і мільярдах повідомлень ніхто ту інформацію помітити і вичленувати не зміг. Подібні речі можуть допомогти в розслідуванні вже здійснених терактів – але ніяк не допоможуть у боротьбі з плануванням.

Все це, скоріше за все, розуміють і на Луб'янці. Розуміють – але інформаційну кампанію проти Telegram тільки нарощують. Чому?

Причина тут, здається, проста. І полягає вона саме в тому, що Дуров – хоч і підтримав українців, посварився з ФСБ і Держкомнаглядом, втік в Сінгапур і отримав громадянство острівної держави Сент-Кітс і Невіс, залишається для Пуітна і російських спецслужб "своїм". Якого, теоретично, легше "нагнути" на співпрацю. Чим і займався Роскомнагляд впродовж останніх місяців. А в разі, якщо не "нагинається" – слід оголосити "зрадником" і покарати. Чим, схоже, займеться тепер ФСБ. Проблема лиш у тому, що "нагинати" і "карати" кого завгодно і як завгодно ФСБ може тільки в Росії. А Дуров – це середніх розмірів рибина із планетарної "економічної ріки", чий бізнес охоплює десятки країн. Про що Павло абсолютно відверто казав іще два роки тому: "Що стосується Telegram, то проект як не видавав, так і не буде видавати особисті дані і ключі шифрування третім сторонам. Мессенджер популярний серед десятків мільйонів користувачів на десятках ринків, і загроза блокування на одному або двох з них не вплине на його політику конфіденційності". Дуров, вочевидь, порахував – і вирішив, що співпраця з російським режимом через втрату іміджу на інших ринках йому просто не вигідна. Нічого особистого – просто бізнес. Натомість у російських спецслужб – і їхнього реального керівника – все може бути з точністю до навпаки. Бізнес-бізнесом, а "зрадника" треба покарати. Будемо надіятись, що справа обмежиться блокуванням Telegram в Росії, а не гінцями з полонієвим чайком, яких часом направляли з Луб'янки до інших "зрадників".