Для чого Ердоган приміряє піджак Лукашенка

Потік новин, пов'язаний з дивним розвитком російсько-турецьких стосунків, непросто буде оцінити без короткої згадки про останні подробиці цих стосунків. Які, до слова, вже давно нагадують своєрідну дворову гойдалку, яка злітає високо в небо – щоб за короткий час опуститись практично до землі.

Стримана дружба між Анкарою та Москвою в кінці 2015 року перетворилась на серію сварок і дипломатичних демаршів, які завершились у листопаді того року збитим російським літаком. Далі у повітрі явно запахло війною. Яку Росія, втім, явно не могла зорганізувати у настільки віддаленому регіоні і з настільки потужним противником.

Тому на початку цього року трапилось примирення. Після того, як Анкара добряче побила горщики з Брюсселем, президент Туреччини Ердоган вибачився за збитий літак, росіяни зняли обмеження з торгівлі та туризму, і все ніби повернулось на круги свої. Окрім одного. Крім помідорів. Червоних, стиглих турецьких помідорів, знімати ембарго на ввезення яких Москва не стала, відклавши це на "неозначене майбутнє".

А три дні тому глава російського Мінсільгоспу Олександр Ткачов заявив, що Росія і не збирається закуповувати турецькі помідори в осяжному майбутньому. Він зазначив, що було б неправильно стосовно власних виробників, які вклали кошти в "імпортозаміщення". При тому на Росії вже давно ходять чутки, що до "власних виробників" російських помідорів належать люди з близького оточення президента цієї країни.

Втративши останню надію прилаштувати залишки урожаю, турки раптом розлютились. Міністр економіки Туреччини Ніхат Зейбекчі заявив, що "через тривалі заборони і обмеження на поставки томатів та інших овочів" турецька влада відчуває серйозний тиск з боку місцевих експортерів. "Ми приймемо відповідні заходи, щоб нейтралізувати цей тиск, так далі не може продовжуватися", - підкреслив він. При тому більшість експертів сходяться в тому, що найбільш ймовірна відповідь турків – це заборона, або серйозні обмеження на ввезення російського зерна.

Та ця сутичка, що може перерости в повноцінну торгівельну війну, виявилась не останнім яскравим епізодом в турецько-російських стосунках. Бо не минуло й доби, як турецькі ЗМІ повідомили, що турецькі спецслужби спіймали... складно сказати, кого насправді вони спійали. Але в пресі пройшло повідомлення, що це був росіянин, що працював на ІДІЛ, і готувався збити американський літак на авіабазі "Інджирлик".

За даними турецьких спецслужб, затриманий, якого звати Ренат Бакієв, за допомогою орендованого велосипеда (оце бережливість в терористів!) здійснював розвідку поблизу військової бази "Інджирлік", де розташовані американські літаки.

Поліція підозрює затриманого у підготовці вибуху у місці дислокації американських військових і намірах збити американський літак за допомогою безпілотника (в якому магазині продаються безпілотними, якими можна збити військовий літак? І за ціну, яку може собі дозволити терорист, який орендує велосипед?).

Від цього повідомлення, де ім'я і громадянство підозрюваного ще до початку слідства назвали в пресі, явно попахує суворою, сірою і квадратною фантазією офіцерів спецслужб.

А вся історія – разом із "помідорною війною" наводить на думку про те, що на російсько-турецьку дружбу чекають нові випробування.

Можливо, все це і справді боротьба за повне відкриття російського ринку для плодів турецьких полів. Але більш ймовірним видається варіант, за якого турецький президент прийняв рішення відійти від жорсткої антизахідної риторики, і спробувати реалізувати на практиці турецьку версію кучминської "доктрини багатовекторності" – чи безіменної, але донедавна іще ефективної політики білоруського президента Олександра Лукашенка. І, зважаючи на стратегічне положення Туреччини, в нього є певні шанси на успіх у цій грі. Біда лиш в тому, що один з полюсів, між якими коливаються всі прихильники подібної політики, вже не має колишніх можливостей для купівлі геополітичної прихильності своїх "друзів".