Дрони-камікадзе атакували танкер: Чи вдасться Ірану натиснути на США

Чітко вказати приналежність танкера Mercer Street, який атакували невстановлені дрони неподалік Оману, непросто. Судно йшло під прапором Ліберії, належить японській компанії Taihei Kaiun Co, але зараз перебуває в управлінні британського оператора Zodiac Maritime, яка, в свою чергу, належить ізраїльському мільярдеру Еялю Оферу.

Дуже ймовірно, що саме останній факт і став причиною суботньої атаки. Перший дрон-камікадзе впав у воду неподалік, а другий здетонував на палубі, призвівши до загибелі двох членів екіпажу – громадян Великої Британії та Румунії.

Судно подало сигнал небезпеки, і на допомогу прибули, не багато не мало, американський авіаносець "Рональд Рейган" з кораблями супроводу, а також ударні літаки з Оману. Втім, атака, несподівано почавшись, так само несподівано і припинилася. 

Але фінал бойових дій став початком дипломатичних. Оскільки вчора представники Ізраїлю, Великої Британії та США, заявили, що за атакою стоїть Іран.

"Вивчивши наявну інформацію, ми впевнені, що цю атаку провів Іран", – заявив держсекретар США Ентоні Блінкен. Пообіцявши Тегерану "належну відповідь" за подібну гібридну атаку. Велика Британія також розцінила подію як "навмисний напад Ірану", внаслідок якого загинув громадянин Сполученого Королівства, і також пообіцяла вжити неназвані поки що заходи у відповідь.

Звичайно, офіційний представник іранського МЗС Саїд Хатібзаде після того заявив, що "слід припинити безпідставні звинувачення" його країни. Але, здається, на реальність ці заяви вплинули слабко.

У цьому місці може виникнути питання – а який сенс Ірану атакувати кораблі на одному із жвавих морських маршрутів, і створювати проблеми самому собі? Адже цей злощасний Mercer Street йшов навіть без вантажу, і прикрість з двома членами його команди ніяк не вплине на вартість вуглеводнів на світових ринках, як то було, наприклад, після атаки проіранських повстанців на об'єкти Saudi Aramco.

А роздратування Ізраїлю та Заходу після інциденту буде все рівно відчутним – оскільки хоч і йдеться про далеко не першу подібну атаку з використанням дронів неподалік від Оману, цього разу загинули люди, що виводить гостроту протистояння на принципово новий рівень.

Втім, якщо подивитись на ситуацію в комплексі, то мотиви Тегерану стають зрозумілішими.

Оскільки впродовж всього цього року іранське керівництво живе в очікуванні на початок переговорного процесу зі США стосовно ймовірного скасування санкцій, накладених на Тегеран Дональдом Трампом.

Джо Байден обіцяв відновити переговори стосовно зняття санкцій з Ірану – в обмін на припинення військової ядерної програми цієї країни – іще в лютому місяці. Після чого було проведено кілька раундів таких переговорів. Втім, без жодного видимого успіху.

Оскільки у Білому домі хочуть, щоби Тегеран зупинив збагачення урану до концентрації, придатних для виготовлення ядерної зброї. Після чого США знімуть антиіранські санкції. Натомість у Тегерані вимагають зворотнього сценарію – скасування санкцій, після якого обіцяють повернутися до виконання всіх вимог стосовно відмови від створення ядерної зброї.

Черговий етап переговорів зайшов у безвихідь місяць із гаком тому, а Іран взяв паузу – оскільки в країні проходили президентські вибори, і до інавгурації нового лідера дипломатична активність країни була відкладена.

А незадоволення США непоступливістю Ірану вилилось у чутки про ймовірне поглиблення антиіранських санкцій.

За таких умов демонстрація здатності Ірану дестабілізувати ситуацію в регіоні за допомогою "гібридних" засобів – на кшталт атак "невстановлених" дронів, вочевидь, є демонстрацією зовнішньополітичної позиції Ірану. Який прагне говорити із Заходом з позиції сили – але до прямого збройного конфлікту не доводити. Складається враження, що в Тегерані у такий спосіб намагаються більш чи менш вдало копіювати зовнішньополітичний підхід Росії. Схоже, так і не зрозумівши, що подібний прийом, ефективний проти адміністрації Барака Обами, перестав працювати при Трампі. Та й при Байдені, схоже, особливого успіху не приносить.