Американці залишать контингент у Німеччині: Чим це обернеться для України

Заява командувача військами США в Європі генерала Тода Волтерса про те, що виведення американських військ з Німеччини припиняється до результатів "дуже, дуже ретельної перевірки" доцільності подібного рішення, яку проводитиме новий очільник Пентагону Ллойд Остін, несподіванкою не стала.

По-перше, просто тому, що "ретельної перевірки" найближчі тижні та місяці зазнають всі без винятку радикальні зовнішньополітичні ініціативи попередньої адміністрації. І, по-друге – процес виведення збройного контингенту порушував одразу дві передвиборні обіцянки нового господаря Білого дому, про відновлення довіри всередині Північноатлантичного альянсу та про відновлення трансатлантичної співпраці у всіх сферах.

Тож з великою ймовірністю виведення військ буде зупинено. Адже впродовж останніх двадцяти років в американську військову інфраструктуру в Німеччині було вкладено значні кошти, а переведення військ в інші європейські країни, рівно як і повернення їх до США, вимагатиме будівництво інфраструктури з нуля. Але, мабуть, головними аргументами на користь збереження збройного контингенту США на його нинішньому місці дислокації є дипломатичні міркування.

Збереження військ США у Німеччині стане публічною демонстрацією того, що Вашингтон епохи Байдена прагне відновити довіру всередині НАТО, помітно зруйновану Дональдом Трампом. Ніхто більше не вимагатиме "плати за оборонну парасольку", США просто виконуватимуть свої союзницькі обіцянки, а період хаосу в зовнішній політиці завершується. Окрім того, збереження військ в Німеччині покаже, що у Вашингтоні схильні розглядати саме Берлін у якості ключового європейського союзника.

Плани епохи Трампа стосовно переміщення частини піхотних та бронетанкових підрозділів з Німеччини до Польщі, а літаків F-16 — до Італії, були неприйнятними, в першу чергу, через дипломатичні моменти. Варшава сприймається в ЄС як "складний підліток", а Рим традиційно коливається між правими і лівими популістами, періоди правління яких перериваються регулярними  урядовими кризами. Вибір цих двох держав як ключових союзників у сфері безпеки навряд чи потішив би решту країн — членів ЄС, при тому надовго й істотно зіпсувавши стосунки з Німеччиною.

З іншого боку, збереження співпраці між Вашингтоном та Берліном у сфері безпеки дає Байдену можливість почасти впливати на німецьку політику. В тому числі, і в таких цікавих для України питаннях, як будівництво "Північного потоку – 2". А також збереження антиросійських санкцій, із чим, після відходу з політичної авансцени Ангели Меркель, теж можуть виникнути проблеми. Звичайно, гіпотетичне розміщення американських підрозділів у Польщі, фактично на західному кордоні України, яке пропонував Трамп, теж мало свої переваги. Але збереження трансатлантичної єдності, кістяком якої є стосунки між Берліном та Вашингтоном, є важливішим не тільки для НАТО, але й для України.