Відродження ІДІЛ: Де саме розпочнеться нова війна з ісламістами

Про те, що розгром твердинь Ісламської держави призведе до припливу ісламістів-"ветеранів" до Європи, не написав тільки лінивий. При тому що кількість цих людей, які гіпотетично можуть захотіти повернутися, експерти оцінюють десь до тисячі осіб – на весь ЄС (здебільшого Францію) та Велику Британію на додачу. Звичайно, і це не мало, але для населення Європи і її правоохоронних сил – проблема цілком здоланна.

Істотно більше ветеранів бойових дій на Близькому Сході захоче повернутися в Росію. Але й тут мова йде про щось близько тисячі-двох бойовиків, щоправда, вже в одній державі.

І в Європі, і в Росії є які не які спецслужби. І все, на що можуть в реальності розраховувати "ветерани" – це або змінити ім'я та до кінця життя сподіватися, що за ними ніхто не прийде, або одягнути пояс смертника і пошукати дорогу до свого паскудного раю.

Натомість неподалік від місця бойових дій є чимало держав, які стали масштабними "донорами" живої сили для Ісламської держави. Наприклад, Туніс, звідки у Ісламську державу пішло від 6.5 до 10 тисяч добровольців. І чия правоохоронна система далека за ефективністю як від європейської, так навіть і від російської.

Більше того, в регіоні є чимало держав, де центральна влада є номінальною, а законність дій тієї чи іншої суспільної сили визначається кількістю стволів, які здатні відправити у бій керівники цієї організації.

І судячи з багатьох ознак, недобитки з Ісламської держави це розуміють. Індикатором цього може бути той факт, що немало африканських терористичних організацій, які раніше були "франшизами" Аль-Каїди, тепер знаходяться під впливом ІД. Хоч і Аль-Каїда нарощує присутність в регіоні.

Окрім організаційних перестановок, зростає і масштаб терактів. Для розуміння того, як виглядають сучасні теракти в Африці, досить згадати подвійний вибух, який трапився 14 жовтня в столиці Сомалі Могадішо. За коротку мить загинули 358 осіб, поранень зазнали близько тисячі.

При тому фактична відсутність адекватної протидії з боку вкрай ослабленої державної влади тієї ж Сомалі, а також Чаду та Малі, перетворює регіон на ідеальне місце для будівництва нового "халіфату". Звільняти який, у разі чого доведеться з тисячними жертвами – як серед потенційних визволителів, так і серед місцевих жителів яким влаштують призов у ряди "воїнів Аллаха" під дулами автоматів.

Не можна сказати, що в Європі геть-зовсім ігнорують проблеми. Чотири тисячі французьких бійців зі штаб-квартирою у Чаді намагаються втримати ситуацію під контролем у Західній та Центральній Африці. У Сомалі працюють 400 американських бійців, іще 800 розквартировані у Нігері. Але судячи зі зростання кількості терактів, поки виходить не дуже.

Тому США і ЄС, вочевидь, доведеться розширювати свої контингенти в регіоні, що би про це не думали "нові ізоляціоністи" у Вашингтоні. В іншому разі світ може зіткнутись з новим, територіально та популяційно більшим "халіфатом" ніж близькосхідний, який так довго і важко намагаються спровадити до могили як західна коаліція, так і Росія.

Хоча і це, звичайно, теж буде тільки "симптоматичним лікуванням". Бо для того, щоби зробити південнішу від Сахари Африку менш привабливою для різного роду войовничої наволочі, потрібні не тільки військові контингенти. Потрібні десятки років збереження миру, розвитку інфраструктури, навчання людей. Часом навіть проти їхньої волі. Здається, для сучасної цивілізації простіше колонізувати Марс, ніж впоратись із адекватним розвитком усіх регіонів власної планети.