Patriot для України: Навіщо Києву геополітична зброя США

Поданий президентом України запит щодо купівлі у США систем протиповітряної оборони "вартістю $750 млн за одну одиницю" ще, ймовірно, не був навіть зареєстрований у відповідних інстанціях, як уже встиг викликати чимало дискусій на батьківщині.

Залишивши експертам прерогативу судити про ефективність комплексу MIM-104 Patriot, співвідношення ціна/якість цього рішення і взагалі про потрібність українській армії саме такого рішення, можна зосередитись на геополітичному аспекті такої угоди.

Оскільки в сучасному світі системи ППО із "просто зброї" перетворились на своєрідну демонстрацію геополітичного вибору тієї чи іншої країни.

В якості прикладу можна навести ситуацію з Туреччиною, яка, на хвилі антиамериканських настроїв керівництва, згорнула переговори зі США про купівлю засобів ППО, і прийняла рішення замінити свої відверто застарілі MIM-14 Nike-Hercules на російські С-400 "Тріумф". Це при тому, що повітряний простір Туреччини з боку Сирії впродовж тривалого часу захищали саме підрозділи ППО США, Німеччини та Нідерландів, оснащені "Патріотами".

В результаті у Вашингтоні "в комплекті" вирішили відмовити Анкарі у купівлі сучасних винищувачів F-35, і прозоро натякнули на можливість санкцій за таку підтримку російського ВПК.

"Очевидно, що Туреччина заносить російську протиповітряну, протиракетну систему в країну НАТО. Ми не можемо її інтегрувати з альянсом. Так, це нас тривожить і ми не радимо так робити", - наголосив з цього приводу керівник Пентагону Джеймс Меттіс не далі як учора.

Натомість практично всі союзники США віддають перевагу саме MIM-104 Patriot. Які зараз використовують Німеччина і Нідерланди, Японія та Ізраїль, Саудівська Аравія та Кувейт — і чимало інших. І які придбали Румунія та Польща — на додачу до вже розгорнутих американських сил. Про розгортання цих систем просять і країни Балтії, оскільки купувати подібну зброю для їхніх не надто великих армій вважають недоречним.

Таким чином, якщо Україна придбає MIM-104 Patriot — цей крок буде нехай специфічним, але достатньо ефективним рухом в бік інтеграції з НАТО. І для керівництва альянсу поява на кордоні країни, не просто налаштованої на вступ до НАТО — але й оснащеної сучасною і дорогою системою ППО, яка може зупинити російську повітряну загрозу іще на власних кордонах, рано чи пізно стане спокусою. Спокусою прийняти цю країну, отримавши завдяки кільком підписам на кількох документах чималий фрагмент достойної військової інфраструктури з адекватним і добре мотивованим персоналом.

Такою є головна — але не єдина геополітична вигода від купівлі американського ЗРК. Інший же позитивний момент полягає в тому,що закупівля американських товарів та послуг — це той єдиний спосіб лобіювати Україну у Вашингтоні, який спрацьовує за будь-якої влади і політичної ситуації. "Екстравагантний" Трамп, традиційні республіканці чи демократи будь-якої спрямованості — всі вони позитивно ставляться до того, що інша країна закуповує товари і послуги, вироблені у США.

Не виключено, що краще, ніж побоювалися політичні аналітики, ставлення Дональда Трампа до України на зорі його кар'єри було зумовлене саме тими кількома партіями американського вугілля, які закупила Україна, дозволивши новоспеченому президентові США відрапортувати про "початок відродження вугільної галузі США".

У такий спосіб і купівля американського зенітно-ракетного комплексу може дати потужний позитивний поштовх стосункам між Україною та США. Який в кінцевому результаті принесе нам більше, ніж втратить український бюджет через купівлю і справді недешевих комплексів ППО.

Можна не сумніватись, що найближчим часом ми почуємо обурені заяви опозиції про те, що запит на купівлю MIM-104 Patriot — це "передвиборний піар Порошенка за кошти державного бюджету". І про те, що "українські підприємства могли б зробити вдвічі краще — і вдесятеро дешевше".

Але, слухаючи ці майже неминучі випади, слід пам'ятати про описані вище геополітичні переваги такої угоди. А щодо піару — то ситуація, коли інтереси одного конкретно взятого політика раптом співпали з інтересами України, є радше щасливою випадковістю, яку слід використовувати, аніж приводом для критики.