Як Путіну довести росіянам, що їх зарплата зросла у 240 разів

За відсутності реальних досягнень годилися і вигадані, благо залізна завіса допомагала приховати правду про життя "за бугром". Але, як відомо, все пізнається в порівнянні, і щасливі мешканці радянської імперії, отримуючи раз у раз інформацію з-за кордону починали здогадуватися, що живуть вони не краще і не веселіше, ніж пригноблені трударі буржуазних країн.

В перші післявоєнні десятиліття поважні рульові імперії з єдиної комуністичною партії пробували гратися в соцзмагання з найлютішими буржуями з США, було навіть кинуто гасло - наздогнати та перегнати Америку. Але з кожним роком заокеанські буржуї були все далі і далі, тому радянські керманичи зметикували, що наздогнати їх немає жодної можливості, тому досягненнями народного господарства вирішили з американцями більше не мірятися. Аби не було зайвого конфузу.

Натомість, всі радянські показники почали порівнювати з даними 1913 року - останнього мирного року життя Російської імперії. Це виявилося дуже зручно, бо по-перше наочно демонструвало підданим, як виріс їхній добробут при комуністах, а по-друге жодного ганебного порівняння з зажерливими буржуїнами.

В путінській Росії дуже люблять підкреслювати своє правонаступництво від радянської імперії. Сталін - уже давно не тиран і маніяк, а ефективний менеджер, а ностальгувати за "заможним", "стабільним" та "високодуховним" життям в СРСР тепер навіть модно. Здається, Путіну варто задуматися, а чи не повернути ще одну давню радянську традицію статистичних порівнянь з 1913-м. Адже ситуація в багатьох сферах життя Росії просто вимагає цього - "Протони" і "Булави" падають пачками, новітні танки "Армата" глохнуть просто на параді, з "бойових аватарів", "Йотафонів" та іншої російської електроніки сміється увесь світ. Отже, кремлівським господарям варто було б припинити безглузде змагання з "піндосами" і знову починати рівняти своє життя з 1913 роком. На щастя, тут є можливість для величезної кількості порівнянь.

Так, 1913 року найменш кваліфікований працівник заробляв в царській Росії 124 копійки на день - це 24 рубля 80 копійок на місяць. За 102 роки мінімальна зарплата в путінській Росії - 5965 рублів. Отже за 102 роки зарплата зросла майже в 240 разів. Чим не показник небувалого зростання добробуту російського населення. Про те, що в нинішніх російських цінах зарплата найменш кваліфікованого робітника 1913 року складає 12 400 рублів, тобто вдвічі більше нинішньої мінімалки, можна не згадувати, або ж послатися на умовність грошових одиниць і перейти до рахування натурпродуктом.

Так, за 1913 рік середньостатистичний росіянин з‘їдав 43 кілограми м‘яса, а за сто років майже на 20 кілограмів більше - 60. А що стосується такого цінного білкового продукту як яйця - то тут з 48-ми в 1913-му середній росіянин перестрибнув на показник 233 яйця, мало не одне яйце щодня. Цукру ж сьогодні середній росіянин з‘їдає майже в 10 разів більше - з 4 кг на рік, до 39. Але найголовніший показник російського щастя - це вживання алкоголю. В цьому плані росіяни за 100 років здійснили просто шалений прорив. Якщо 1913-го середній росіянин випивав 8 літрів горілки за рік, то тепер майже 30 літрів. До того ж горілка останнім часом в Росії лише дешевшає.

Отже, покращення життя росіян не має ні в кого викликати сумнівів. Якщо ж порівняти показники вироблення чавуна, сталі телевізорів, мобільних телефонів, пральних машин та комп‘ютерів, то кожен росіянин просто зобов‘язаний відчути себе щасливим та подякувати Путіну за щастя жити в найпрогресивнішій країні світу.