Новий посол ЄС Мінгареллі може здатися Порошенку "українофобом"

Призначення Мінгареллі послом ЄС в Україні демонструє, що Брюссель все ще має надію припинити війну і почати яке не яку інтеграцію.

Звістка про те, що у Європейському Союзі вирішили змінити посла в Україні, не стала несподіванкою — ротація планова. Яна Томбінського, який вірою і правдою відслужив в Україні чотири роки, змінить французький дипломат Хьюг Мінгареллі, який зараз працює виконавчим директором ЄС у питаннях Північної Африки, Близького Сходу, Аравійського півострова, Ірану та Іраку.

То такий таємничий дипломат, про якого навіть статті у Вікіпедії немає — тому й відомості про нього в українських ЗМІ поки циркулюють достатньо куці й непевні.
При чому у всьому — включно з іменем та країною походження (Мінгареллі хоч і є, ймовірно, етнічним італійцем, народився і все життя пропрацював у Франції).

Хьюг Мінгареллі почав свою кар'єру в якості фінансового аналітика в Парижі (1979-82). Потім вступив до Європейської палати аудиторів, де і пропрацював з 1982 по 87 роки.

Після трирічної місії в Генеральній дирекції з розвитку Європейської комісії, пан Мінгареллі приєднався до Генеральної дирекції із зовнішніх зв'язків в якості керівника групи для СНД (1990-99). Потім він очолював місії Європейського агентства з реконструкції у Чорногорії, Сербії, Косово і Македонії.

Потім у Гендирекції із зовнішніх зв'язків пан Мінгареллі потім займав функції директора по країнах Східної Європи, Кавказу та Центральної Азії (2002-07) і директора по Близькому Сходу і південному узбережжю Середземного моря (2007). Згодом, у період з 2007 по 2011 рік, він був куратором Східної Європи та Середземномор'я сусідів на посаді заступника генерального директора.

Саме тоді пан Мінгареллі був головним переговірником з боку ЄС щодо "нової посиленої угоди" з Україною. Яка волею-неволею переросла у Угоду про асоціацію Україна-ЄС.

З січня 2011 року пан Мінгареллі є керуючим директором для регіонів Північної Африки, Близького Сходу, Аравійського півострову, Ірану й Іраку в Європейської служби зовнішніх дій.

І от чоловіка, який дотепер опікувався Сирією, Лівією та Іраком Брюссель направляє до України. Його досвід і рівень займаних посад недвозначно натякають, що Україна для нього — не підвищення по службі, а місце, де висококласний фахівець повинен зробити хоч щось, аби покращити ситуацію. При тому Мінгареллі має тісні робочі контакти з главою зовнішньополітичної служби ЄС Федерікою Могеріні, що наштовхує на думку про те, що новини з України потраплятимуть до керівництва ЄС швидко і без спотворень.

Таким чином, Україна отримала максимально якісний дипломатичний супровід, що свідчить про те, що для Брюсселю ми — все ще не “закритий проект”. Мінгареллі, в якого є досвід як роботи в гарячих точках, так і координації співпраці ЄС з вельми специфічними країнами — на кшталт балканських, це один з кращих варіантів вибору для України в нашому теперішньому стані.

Але для української еліти (з частиною якої — в тому числі, і з чинним президентом Порошенком — Мінгареллі знайомий ще з 2010 року) цей дипломат, в силу вмінь максимально жорсткого ведення переговорів — і тісних контактів з керівництвом європейської дипломатії, буде далеко не найпростішим співбесідником. Що, в кінцевому підсумку, може виявитись корисним і для ЄС, і для України.