Кого принесе в жертву Польща заради примирення з Україною

Якщо подивитись на зовнішньополітичні заяви польського МЗС, може скластися враження, що стосунки України з Польщею дійшли до якоїсь точки неповернення.

"Неправда, що існування України є необхідною умовою існування вільної Польщі... Після виходу Британії з ЄС Польща буде п'ятою державою в ЄС, Польща входить в НАТО, є головною державою східного флангу і буде існувати незалежно від того, що діється в Україні". Таку заяву, наприклад, зробив у неділю глава політичного кабінету МЗС Польщі Ян Парис. Додавши на прощання пару стандартних фраз про фальшування історії і переслідування в Україні польської меншини. Знайти помітну різницю між висловлюваннями польського і російського МЗС на українську тематику, стає, загалом, дедалі складніше.

Навіть у ситуації з пошкодженим вибухом польським автобусом, яку українська сторона пообіцяла якомога ретельніше розслідувати, Варшава побачила "черговий антипольський інцидент", ніяк не уточнивши, хто саме за ним стоїть.

Втім, на тлі попередньої заяви подібна дипломатична нетактовність не виглядає великим порушенням доброго тону.

Загалом, складається враження, що міністр закордонних справ Вітольд Ващиковський, який намагається покращити свій політичний рейтинг, а не урядову ефективність, за допомогою роздування антиукраїнської істерики — це погано саме по собі. Але окрім того зла, яке може наробити українсько-польським стосункам сам Ващиковський, не меншу небезпеку становить специфічна "корпоративна культура", яку він насаджує в польському МЗС. Службовці якого, вочевидь, задля завоювання та збереження прихильності свого боса, доходять в українській риториці навіть далі за нього.

За таких умов благі розмови про "дружбу і налагодження діалогу" з українського боку — це спроба видати бажане за дійсне. Оскільки ніякий раціональний діалог не може вплинути на людей, яким байдужі інтереси не тільки України — але й самої Польщі, і які зосереджені на збереженні своєї особистої влади — без оглядки на ціну, яку за це доведеться заплатити не тільки сусідам, але і їхній власній країні.

Але є у всій цій історії з польським МЗС і добра новина. Полягає вона в тому, що попри вправність у антиукраїнських випадах, Ващиковський кардинально зіпсував стосунки Польщі не тільки з Києвом, але і з Берліном та Брюсселем. За що його найближчим часом з уряду проженуть.

За даними джерел польських ЗМІ, замість Ващиковського МЗС в уряді нового прем'єра Польщі Моравецького очолить держсекретар канцелярії президента Польщі Кшиштоф Щерський. Фаховий дипломат і політолог, Щерський отримає цей пост через свій досвід співпраці з європейськими інституціями, з якими Ващиковський розсварив Польщу, і з якими тепер Варшаві доведеться якось миритися.

На порядку денному нового очільника польського зовнішньополітичного відомства буде не просування великопольської націоналістичної ідеї, а залагоджування ситуації з судовим позовом проти Польщі у Європейському суді справедливості за відмову від розміщення мігрантів, покращення стосунків з Європарламентом, який у листопаді прийняв жорстку антипольську резолюцію, скандал з вирубкою Біловезької пущі — та багато-багато інших "дров", які наламав Вітольд Ващиковський.

За таких умов Щерський, як член "ПіСу", повністю відмовитись від антиукраїнської риторики, звичайно, не зможе. Але зважаючи на той факт, що розігрів україно-польського конфлікту може зашкодити його основній місії — примиренню з ЄС, гучність і агресивність цієї риторики він буде вимушений помітно зменшити.