Чим завершиться венесуельська репетиція кінця путінського режиму

Багата нафтою країна з харизматичним лідером та корумпованою елітою опинилась на межі економічного краху

Depo.Світ
20 квітня 2017 14:00
ФОТО: depo.ua

Вулична революція, яка почалась у Венесуелі ще в понеділок, набирає сили. Сьогодні опозиція взяла день на перепочинок, але на завтра заплановано нові масштабні антиурядові протести. Які, скоріше за все, закінчаться новими зіткненнями з поліцією, новими хмарами сльозогнінного газу і роями гумових куль та коктейлів Молотова. Ймовірно, на жаль, і новими смертями.

По мірі наростання протестів обидві сторони стають дедалі менш перебірливими у засобах. Якщо не звертати увагу на південний колорит, теплу погоду і прозорі, а не металеві щити одягнутих в чорне "космонавтів" – то картина на вулицях Каракасу взагалі виглядає для українців до болю знайомо.

Чому повстали громадяни Венесуели

Насправді, незадоволення чинною владою збиралося у Венесуелі давно – диктатура подобалась далеко не всім. Але поки все обмежувалось політикою, біля керма країни був харизматичний Уго Чавес, а високі ціни на нафту дозволяли населенню сяк-так перебиватись, політика була справою якщо й не маргіналів то не чисельних поборників демократії та лібералізму.

Натомість падіння цін на нафту повільно, але неухильно перевело все в економічну площину.

Для розуміння ситуації, до якої дійшла небідна колись країна – трохи фактів. Три чверті мешканців Венесуели стверджують, що гублять вагу через брак їжі. А проблеми з її купівлею виникають у 90% мешканців країни. Електрика навіть в столиці щоденно вимикається. А в провінції далеко не щоденно вмикається. Черги за їжею у 100 чи більше осіб – регулярна практика. Інфляція в країні становить близько 200%, а в уряду немає валюти для того, щоби викупити віддруковані за кордоном нові купюри (друкувати довелось після того, як найкрупніша наявна купюра в 100 боліварів на чорному ринку опустилась до вартості в 2 американських центи за штучку, а похід за їжею з меншими купюрами став неможливим без мішка грошей).

В цій ситуації чимала частина населення країни вирішила, що так жити більше не можна – і почала збирати підписи для проведення референдуму за відставку чинного президента країни. Перший етап підготовки до проведення референдуму пройшов успішно – опозиція зібрала більше одного мільйона підписів, що цілком достатньо для проведення плебісциту. Але чинна влада вирішила "відкласти" проведення референдуму стосовно довіри громадян президенту на невизначений термін. Що і штовхнуло людей на вулиці – оскільки легальні способи боротьби було вичерпано, а влада відверто порушила чинне законодавство.

Чому Мадуро залишається при владі

Ситуації, подібні тій, що складися у Венесуелі – не рідкість в Латинській Америці. Нерідко вони завершуються тим, що еліти – військові, фінансові чи політичні – погоджуються на зміщення диктатора, який надто вже допік своїм громадянам, в обмін на гарантії недоторканості. Чому так не стається у Венесуелі, і чому чимала частина еліт продовжує захищати Ніколаса Мадуро?

Штука в тому, що значна частина політичної, військової та фінансової еліти Венесуели так чи інакше пов'язана не тільки з дерибаном нафтових грошей чи корупцією, але і з торгівлею наркотиками. У американські списки наркобаронів Венесуели входить, на секунду, навіть віце—президент цієї країни. І якщо ці люди здадуть Мадуро і позбудуться влади – вони неминуче підуть до тюрми. Якщо не у Венесуелі, то в США, або десь іще. Бо корупція – це проблеми Венесуели. А поставки наркотиків до США – це вірний квиток за грати. Надовго – якщо не назавжди. Тому захищати антиамериканський режим ці люди будуть до останньої краплі крові.

Що буде далі

В реальності проглядає три сценарії подальшого розвитку подій у Венесуелі. Перший – це згода чинного уряду на проведення референдуму в обмін на гарантії недоторканості президента і високопосадовців з його адміністрації. Штука лиш в тому, що подібні гарантії можуть діяти тільки в межах Венесуели, скільки черги охочих надати притулок Мадуро поки не видно. А за його життя у Венесуелі після втрати влади навряд чи хто дасть навіть отих самих сто боліварів.

Другий сценарій – це зміщення Мадуро військовими чи політичними елітами в обмін на недоторканість вже для них з боку США. Вочевидь, в разі доброї волі Вашингтону цей сценарій має немалі шанси на реалізацію. Питання лиш в наявності цієї доброї волі.

А третій, найстрашніший сценарій – це скочування ситуації до громадянської війни. Перехід частини збройних сил на бік опозиції – і наступна багатолітня тягуча й кривава війна між розколотою країною. І, на разі, цей сценарій видається цілком ймовірним.

А загалом, задача, в умовах якої є нафтово-сировинна економіка, економічний крах, корумповані еліти, і недодиктатор, який прийшов на місце диктатора реального, ймовірно, рано чи пізно постане перед однією недалекою від нас країною. Мешканцям якої варто уважно приглянутись до реалій Венесуели. Досвід у виживанні в подібних ситуаціях – річ вельми цінна, а Володимир Путін, як і Уго Чавес, не вічний.

Більше новин про події у світі читайте на Depo.Світ