Що дадуть Україні два роки членства в Радбезі ООН

Україну було обрано непостійним членом Ради Безпеки ООН на 2016-2017 роки. Ми отримали підтримку 177 країн зі 193 членів Генасамблеї ООН. Трохи менше, ніж інші новообрані непостійні члени (Сенегал – 187, Єгипет – 179, Японія – 184, Уругвай - 185), але цілком достатньо для обрання.

Врешті, в інших обраних країн немає збройних конфліктів із постійними членами Радбезу. І нічий глава МЗС не заявив, що позиція країни під час роботи Радбезу "точно не буде примирливою" щодо Росії, яка, є постійним членом цього органу. В цьому ми, звичайно, унікальні.

На користь України зіграла відсутність суперника. Від Східної Європи більше не подався ніхто. Навряд чи це досягнення нашої дипломатії – просто так очевидно підігравати Росії не відважився ніхто.

При тому сказати, що дворічний статус постійного члена Радбезу дасть українській дипломатії нові й небачені можливості - не вийде.

Зокрема, ідея позбавити Росію права вето у Радбезі скоріше за все, так ідеєю і залишиться - попри її підтримку великою кількістю країн, як із Західної Європи, так і світу загалом. І причина тут не тільки і не стільки в Путіні. Бо Китай, не будучи послідовним союзником Росії, зовсім не горить бажанням створювати небезпечний прецедент, який із часом можуть використати проти Пекіну так само, як зараз використовують проти Москви. А провести результативне голосування на Генасамблеї стосовно змін у статуті організації - при активній протидії з боку Росії, Китаю та всіх їх сателітів не видається можливим. Тому ідеї радикального реформування Радбезу - попри кричущу потребу у цьому процесі - реалізовані, скоріше за все, не будуть.

Втім, відсутність шансів на великі звершення не означає неможливість здійснити щось менш грандіозне. Бо Радбез ООН хоч і не є скільки-небудь зручним чи дієвим майданчиком для залагодження військових конфліктів, все-таки залишається дуже зручною медійною платформою, а також дає можливості для реалізації гуманітарних та економічних ініціатив, необхідних для підтримання миру на планеті. По-перше, членство в Радбезі дозволить ненастанно нагадувати про факт російської агресії і окупації частини української території. З іншого боку, таке членство дозволить Україні брати участь в боротьбі з іншими викликами світовій безпеці. Зокрема, наступ ісламізму, зростання релігійної нетерпимості (яке, частково, спостерігається навіть в Україні), ймовірність "ресурсних воєн", розповсюдження ядерної зброї - все це, сьогодні виглядає для нас ніби й не надто важливим. Втім, від цих "подробиць" цілком залежить, в якому світі ми житимемо завтра.