"Жорстка розмова": Про що домовилися Порошенко з Дудою

Зустріч українського та польського президентів у Харкові стала відносно цивілізованою спробою налагодити помітно зіпсовані стосунки

Тарас Паньо
Журналіст відділу міжнародної політики
"Жорстка розмова": Про що домовилися Пор…

Сьогоднішня харківська зустріч Петра Порошенка з Анджеєм Дудою вийшла напрочуд пристойною — особливо на тлі тієї політики, що її проводить зараз польське МЗС (яке, будемо сподіватися, після свят таки отримає нового керівника).

Ніхто ні з ким не лаявся, не втікав із запланованих програмою заходів, і дипломатичний етикет було дотримано у повній мірі. Складно сказати, чи вийшла у президентів анонсована раніше головою канцелярії президента Польщі Кшиштофом Щерським "важка і сувора розмова" - оскільки ця частина їх діалогу відбувалась у форматі віч-на-віч.

Але, судячи з подальших заяв, певні кроки назустріч одна одній сторони все ж узгодили. Зокрема, буде підвищено рівень представництва міждержавної історичної комісії — тепер у ній головуватимуть віце-прем'єри. Президенти домовилися також скоротити "чорний список" осіб, нев'їзних у обидві країни.

Петро Порошенко анонсував також запровадження спільного митного контролю, як ефективного засобу боротьби з корупцією, що "сприятиме спрощенню контактів між людьми". Втім, не уточнивши, яким саме чином буде досягнуто цієї мети.

Натомість президент Польщі Анджей Дуда пообіцяв, що у Польщі будуть відновлювати українські пам'ятники, що були зруйновані вандалами. Щоправда, тільки у тих випадках, коли під пам'ятниками дійсно є могили конкретних людей. Також Дуда повідомив, що Польща готова до постачань скрапленого газу до України через газовий термінал у польському Свіноуйсьці.

Поговорили президенти й про речі фантастичні. Зокрема, Петро Олексійович повідомив, що "абсолютно переконаний, що твердий голос Польщі в Раді безпеки ООН відіграє важливу роль в дискусії щодо забезпечення повернення миру на Сході України і в Криму і забезпечення деокупації окупованої Російською Федерацією території". Додавши, що завжди може "розраховувати на підтримку дружньої нам Польщі в питаннях оборони і безпеки". Складно сказати, в котрому із цих пасажів більше лукавства. Чи можливо, зважаючи на той факт, що Польща власне і замінить Україну серед непостійних членів Ради безпеки ООН, це була самоіронія? Врешті, все можна списати на дипломатичний етикет, який вимушує говорити речі, приємні співбесіднику, і не забороняє казати речі, приємні самому собі.

Загалом, якби українсько-польський конфлікт останніх місяців був ініційований президентами двох країн, можна було б заспокоїтись — очільники держав знайшли спільну мову, хай і з чисельними застрогами.

Але проблема полягає в тому, що не Дуда розпочав українсько-польську сварку, і не Порошенко її підтримував. Реальним ініціатором кампанії довкола "пошуків історичної правди" була пропагандистська машина польської владної партії "Право і справедливість". А реалізацією займався польський уряд, а не президент.

Звичайно, що і Дуда, як член "ПіСу", був вимушений періодично підтримувати обурення "недалекоглядними діями" України — але робив він це без особливого бажання. Зважаючи на той факт, що його власні стосунки із керівником "ПіСу" Ярославом Качинським помітно зіпсувались після блокування ветування судової реформи авторства "ПіСу", сваритись із партійним центром ще й з приводу України він не мав жодного резону — в іншому разі президент Польщі міг опинитись перед повномасштабною політичною кризою.

Тому і сьогодні його зустріч з Петром Порошенком пройшла у трохи стриманому, але загалом позитивному ключі. Який, до слова, в разі зміни політичного пасьянсу на польському політичному Олімпі дозволить Анджею Дуді якщо й не приміряти лаври миротворця в українському питанні, то, принаймні, переконливо дистанціюватись від антиукраїнської істерики, розгорнутої чинним польським міністром закордонних справ Вітольдом Ващиковським. Але реальна доля українсько-польських стосунків, на жаль, найближчим часом буде вирішуватися не Анджеєм Дудою, а новопризначеним польським прем'єром Матеушем Моравецьким. Який під час виступу в Сеймі з програмою дій нового уряду повідомив, що Польща хоче повернутися до справжнього стратегічного партнерства з Україною, Литвою і Грузією та надати цим відносинам нову якість. А якою буде реалізація цього "справжнього партнерства", покажуть перші тижні січня, коли польський уряд повернеться до праці після різдвяних канікул, і оновить свій склад.

Більше новин про події в Україні та світі на Depo.ua
 

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

deneme