Який стосунок до Порошенка, Яценюка та Саакашвілі мають згорілі румуни

Румунію нерідко ставили Україні за приклад успішної боротьби з корупцією. Ще б пак, дотримуючись розробленої у ЄС антикорупційної стратегії, румуни відправили за грати чималу частину політичного бомонду своєї країни.

За останнє десятиліття за грати через звинувачення в корупції потрапили екс-прем'єр Румунії Нестасе, рідний брат попереднього президента країни Бесеску, висунуті звинувачення в корупції матері та сестрі чинного на той момент глави уряду Віктора Понти, а також проводилось антикорупційне розслідування стосовно майже 20% членів парламенту (!).

І це була тільки верхівка айсберга. Нещодавно, наприклад, Апеляційний суд Румунії відправив за грати найбагатшу людину країни - мільярдера Іоана Нікулає. Який фінансував виборчу кампанію кандидата в президенти від соціал-демократів Мірчу Джоне, а натомість вимагав місця для своїх людей в міністерстві економіки. Знайомо якось виглядає, правда?

Остання хвиля посадок відбулася менше двох місяців тому, коли за грати втрапив мер Бухареста Сорін Опреску – один з найпопулярніших румунських політиків, і чимало близьких до нього посадовців.

І от, не зважаючи на такі реальні, і, здавалось би, вагомі успіхи, в ніч на середу в Румунії відбулися акції протесту з вимогою відставки глави уряду і інших урядовців. В акціях взяли участь близько 30 тисяч осіб. Прем’єр-міністру Румунії Віктору Понті, якого звинувачують у корупції, довелось подати у відставку. Причиною стала пожежа в нічному клубі в Бухаресті, де використовували піротехніку попри відсутність ліцензії на неї. Місцеві власті, судячи зі всього "закривали очі" на такі дрібні порушення. В результаті пожежі, котра сталась минулої п’ятниці, загинуло 32 особи.

Подія, здавалось би, немає до прем’єра ніякого стосунку. Він навряд чи "кришував" клуб, чи навіть отримував свій відсоток з тих, хто це робив.

Але поплатитись за подію довелось саме йому. Чому? У гострій реакції румунського суспільства зіграли роль два фактори. По-перше, поки корупція – вкрадені мільярди, вона обурює, але залишається абстракцією. Але якщо результатом корупції є 32 обгорілих трупи, все виглядає зовсім інакше. Чиясь "мала копієчка", що обернулась такою трагедією, викликає в нормальних людей особливі почуття. Другим фактором стало бажання румунів, щоби в подробицях цієї історії розібрались інші люди. Люди, які не мали жодного стосунку до сьогоднішньої владної вертикалі. Люди, які в принципі не будуть зацікавлені у приховуванні правди. Тому румунський уряд був вимушений піти геть.

І на цьому тлі якось сама собою згадується, приміром, катастрофа прогулянкового катера „Іволга” на Одещині. Яка в нас тепер „дзеркало реформ” – на тлі інших регіонів, це навіть без особливої іронії. У катастрофі загинуло, як мінімум, 19 осіб. Прямою причиною катастрофи став гігантський список порушень всіх можливих норм і регламентів.

Українська влада урочисто пообіцяла знайти і покарати винних – і тиша. Ні, звичайно, у „капітана” і його батька-власника будуть проблеми, не виключено – навіть з Кримінальним кодексом і позбавленням волі. Але завдання знайти всіх тих, хто кришував цей милий родинний бізнес, схоже, навіть не поставлено. Так, ніби екіпаж і власник „Іволги” прибули на благословенну Одещину прямісінько з Карибського моря за день до події, і що робиться на їхній старій галоші, не знав рішуче ніхто.

Подібне „половинчасте сприйняття” корупції може зіграти з українською владою злий жарт – як то сталося в Румунії. Бо Україна, як писав незабутній Леонід Данилович, - зовсім не Росія. Де навіть якщо і випливуть якісь неприємні подробиці, приміром, стосовно причин катастрофи „Аеробуса” над Синаєм – ну, якийсь там не надто ретельний техогляд, абощо, покарають все рівно "стрілочників" – і народ цим втішиться.

В Україні до пори і до часу буде так само. Але в якийсь момент все може піти зовсім не як в Росії. Чисельні історичні приклади – хоч з убивством Гонгадзе, хоч з врадіївськими ґвалтівниками, не кажучи вже про межигірського друга всіх страусів, це наочно підтверджують. Хоча, звичайно, для досягнення рівня правосвідомості румунів нам би, можливо, варто було б спочатку посадити парочку колишніх прем’єрів чи „президентських братів”.