Новий "Мінськ": Чому Плотницький досі живий

Коли декотрі політики два роки тому стверджували, що від другого пакету мінських угод не буде жодної практичної користі – вони помилялися. Як мінімум одній людині ці угоди наразі рятують життя

Depo.Світ
24 листопада 2017 12:19
ФОТО: depo.ua

Ігор Плотницький таки чкурнув до Москви. Автомобільний кортеж із ватажком "ЛНР" – та кількома близькими його серцю співробітниками, на яких мав особливо великий "зуб" "повсталий Корнет", виїхали з території окупованого Луганську в бік Росії. Злі язики стверджують,що разом із ним кудись чкурнули чималі суми із "республіканського" бюджету, але правда це чи вигадки – на разі невідомо. Втім, Плотницького уже помітили в Москві.

Як невідомо і те, чи повернеться Плотницький до "ЛНР", і якщо повернеться - то коли. Ще одним питанням, в разі повернення, є майбутній статус Плотницького, де теж є чимало різних варіантів. Керівник "ЛНР", зрадник "ЛНР", передчасно померлий керівник "ЛНР" у ошатній труні - тут можливий повний спектр примх фортуни.

Але, як зрозуміли раптом останніми днями у високих кабінетах як Москви, так і Києва, від Ігоря Венедиктовича таки щось залежить на цьому світі. Зокрема, залежить від нього "працездатність" Мінських угод.

З точки зору, приміром, Росії, Мінські домовленості — це майже що повноцінний договір між Україною та сепаратистськими анклавами (пардон, "невизнаними республіками"). І факт зміни керівництва цих "республік" ніби ні на що не мав впливати. Адекватні країни ж не перепідписують всі міжнародні договори у разі зміни президента чи прем'єра — то чим донбаські сепаратисти гірші?

Але еротичні мрії Сергія Лаврова — це одна річ, а реальність — трохи інша. А у реальності Мінські угоди - по-своєму унікальний документ. Оскільки його підписували... ну дуже різні люди. Які на підписання міжнародних договорів не мали жодних прав.

З боку Росії угоди підписав тоді ще посол Михайло Зурабов. З боку ОБСЕ - посол Хайді Тальявіні. З боку України — не чинний президент, а екс-керівник нашої держави Кучма Леонід Данилович. А з боку "ДНР" та "ЛНР" — Захарченко та Плотницький. Взагалі без будь-якої вказівки на посаду (!). З юридичної точки зору, подібні підписи і так коштували мало. А тепер, якщо із Плотницьким трапиться якась випадкова прикрість, стане остаточно зрозуміло, що "священна корова" процесу примирення на Донбасі з боку однієї зі сторін процесу не гарантована ніким і нічим. І довгий та виснажливий процес доведеться чи то починати спочатку, чи то, принаймні приводити у відповідність зі змінами в реальності. Якщо додати до цього факт, що замість втомленого від свого безрадісного президентства Олланда за столом переговорів буде енергійний і злий на Росію Макрон, а Ангела Меркель, статус якої зараз є тимчасовим, і якій вистачає власних проблем, може взагалі відмовитись брати участь у нових перемовинах – картина відкривається безрадісна.

Схоже, саме тому Ігор Венедиктович дотепер живий. Більше того – до списку можливих сценаріїв його майбутнього додається ще один. Від керівництва "ЛНР" його таки усунуть – але замість того, щоби на додачу усунути і зі списку живих, Плотницього оголосять чимось на кшталт "спецпредставника "ЛНР" у мінському переговорному процесі". І для кращого збереження такої важливої особи – залишать у Росії під спец наглядом.

Займатись прибутковим бізнесом, як то було в Луганську, Плотницький там, звичайно, не зможе. А от живим, швидше за все, він таки залишиться. Принаймні, до того моменту, коли Путін вирішить чимось замінити "другі мінські угоди". Миром – чи війною – наразі до кінця ще не зрозуміло.

Більше новин про події у світі читайте на Depo.Світ