Британський математик науково довів неспроможність теорій змови

Свої розрахунки вчений представив в журналі PLoS One, передає depo.ua з посиланням на Lenta.ru.

У рівнянні Девіда Граймса враховуються три чинники: кількість змовників, час, що минув з моменту приховування правди, і ймовірність розкриття змови.

Почав математик з розподілу Пуассона — стандартного статистичного інструменту вимірювання ймовірності подій за проміжок часу. Однак Граймсу не вистачало точних засобів для оцінки шансів на провал змови. Тому він взяв цифри з життя, розглянувши реальні випадки викриття засекреченої інформації без участі осіб, які проводять розслідування зі сторони.

Граймс застосував своє рівняння стосовно чотирьох відомих теорій змови: про фіктивність висадки людини на Місяць, фальсифікації даних по глобальне потепління, вплив щеплень на розвиток аутизму і приховування фармацевтичними компаніями дієвих ліків від раку.

Середні шанси на провал змови Граймс оцінив в чотири на мільйон. Проте з часом і зростанням числа знаючих про змову ця ймовірність неухильно зростає. Наприклад, якщо проект імітації польоту на Місяць стартував у 1965 році, а в ньому брало участь приблизно 410 тисяч співробітників НАСА, то про фальсифікації дізналися б через три роки і сім місяців. Приховувати ліки від раку вдалося б лише три роки і три місяці.

Рівняння Граймса наочно демонструє, що змови планетарного масштабу приречені на швидке викриття — для їхньої реалізації потрібно занадто багато людей.

Нагадаємо, вчений знайшов на поверхні Місяця ударний кратер від падіння прискорювача ракети "Сатурн-5", яка принесла на Місяць американських астронавтів  місії "Аполлон-16" у 1972 році.