"Бомба" біля Литви: Як Лукашенко буде підзаряджати Росію

Той факт, що країни Балтії були вкрай незадоволені будівництвом АЕС в Білорусі, за 50 кілометрів від Вільнюсу, ні для кого не був таємницею від самого початку цього процесу в 2013 році. Низка інцидентів на цьому будівництві – зокрема, падіння корпусу реактора з висоти кількох метрів, яке в Білорусі спочатку засекретили, потім спростували, а потім заявили, що корпус був замінений російським "Атомстройекспортом", довіри до проекту не додали.

Коли минулого року стало зрозуміло, що Білорусь від проекту не відмовиться, в країнах Балтії розпочали масові навчання цивільної оборони з легендою "порятунок населення від аварії на АЕС". Протестували тоді, до речі, й українські екологи, які стверджували, що у випадку масштабної аварії на білоруській АЕС може постраждати північ України. Що, загалом, цілком ймовірно – якщо згадати катастрофу на ЧАЕС.

Масла у вогонь підливав той факт, що реактори на станції належать до типу ВВЕР-1200 покоління ІІІ +, і є, фактично, експериментальними – їх і в Росії всього дві штуки працює.

Коли на початку листопада Лукашенко урочисто відкрив станцію, справи пішли іще гірше. Оскільки через три дні після урочистостей на станції сталася масштабна аварія – на щастя, осторонь від реакторного блоку. Відбувся каскад коротких замикань на трансформаторах, внаслідок чого вони були виведені з ладу. Обладнання замінили, і станцію через 10 днів знову запустили в роботу.

Втім, ненадовго – 2 грудня під час "тестування обладнання" знову було знайдено якісь несправності, і блок довелося зупинити. Потім білоруське Міненерго видало якийсь складний і малозрозумілий прес-реліз про "додаткове коригування роботи кришок шумопоглиначів" на запасній системі охолодження блоку. У Балтії, схоже, не дуже повірили в цю версію – і вже тиждень вимагають якихось більш правдоподібних офіційних пояснень.

Паралельно із тим країни Балтії потроху відмовляються від закупівлі електроенергії у Білорусі. Не в останню чергу і в знак протесту проти будівництва "експериментальної" АЕС біля своїх кордонів, яку в погожі дні, кажуть, видно із телевежі у Вільнюсі. Перед тут веде Литва, де імпорт енергії з Білорусі вже припинено, але й Латвія та Естонія роблять все можливе для якнайшвидшого об'єднання своїх енергомереж з ЄС. Ймовірним є варіант, за якого Лукашенко спробує продавати відносно недорогу електроенергію в Україну – але, скоріше за все, робити це доведеться із "транзитом" через Росію, з чим виникнуть явні проблеми – або будувати нові енергомости, розраховані на високу потужність.

Тому найбільш вірогідним, якщо не єдиним споживачем енергії із новозбудованої станції в сухому залишку стане Росія. Просто тому, що більше нікому Лукашенко напряму продавати не зможе. А "монопольний покупець" цілком здатен диктувати ціну не гірше, ніж монопольний продавець.

Втім, можливий також варіант, за якого Лукашенко спробує значно скоротити споживання російського газу, замінивши його вітчизняною електрикою. Втім, і в такому випадку особі, яка вважає себе президентом Білорусі, напевно, не варто забувати, що станція, яку збудували – і продовжують здійснювати експлуатаційний нагляд та частину ремонтних робіт російські спеціалісти – це не зовсім той пристрій, яким варто шантажувати Кремль. Пустивши на свою територію російські технології та російські гроші, Лукашенко, в результаті, отримав колосальний привід для додаткових сварок із сусідами, та новий канал залежності від Кремля.