Андрій Звягінцев про Бога і прогнилу Росію: 12 цитат

depo.ua зібрав 12 висловлювань Звягінцева про росіян, державу та боротьбу зі злом.

1. «Єдиний шлях - допоможи собі сам. Насильно нікого не приведеш у світле завтра»

2. «Ми перестали боротися за правду, ми стали боротися тільки за самих себе»

3. «Події, які зараз розгортаються на наших очах, хто б міг припустити, що це буде. Кому могло в страшному сні привидітися, що ми в такій конфронтації, у такій ізоляціоністській парадигмі існуватимемо з усім світом»

4. «Коли я кажу, що я - «русский», я насамперед маю на увазі культуру і мову. От якби запитали, чи вважаю я себе росіянином? Я б вам відповів: ні. Сьогодні час такий, що сказати «я росіянин» - все одно що поставити знак рівності між собою і оскаженілим, одурманеним пропагандою натовпом»

5. «Більшість людей живе немов у райдужному забутті. Ніби все це неподобство не поруч з ними коїться з їхньої мовчазної згоди, а в іншому якомусь, сусідньому вимірі»

6. «Ми і так живемо в чомусь судженнями інших, самим собі відмовляємо у неймовірній можливості проживати власне життя, а не життя під дудку чиюсь. Не слухайте нікого, вірте тільки своїм очам»

7. «Прогнило все. Адже всі ми так чи інакше сидимо на нафтогазовій трубі. І всіх нас так чи інакше це, мабуть, влаштовує. Весь бізнес від малого до великого намертво пов'язаний з державою, з чиновництвом. Немає почуття власної гідності (не плутати з гординею, гонором, шапкозакиданням - цього в нас у надлишку), немає звички, традиції бути незалежним власником»

8. «Держава, на жаль, так влаштована, що вона не стоїть на сторожі інтересів особистості. Інше питання, що ступінь цієї задушливої взаємодії скрізь різна. Все залежить від волі влади або від волі народу, який регулює її повноваження»

9. «Від Бога, як відомо, любов. Розділення людей - не від Бога. Любов, милосердя, доброта, терпіння, молитва - ось це від Бога. Все інше - від людей. У тому числі й влада»

10. (про «Левіафана») «Із залу виходять люди, які не знають, хто я такий, і проходять повз. Це в Америці було. І дві жінки йдуть й обливаються сльозами, американки. І я питаю себе (...), невже вони так гірко ллють сльози з приводу того, що ось ти яка, Росія? Вони не потирають ручки - яка ж ти, Росія, виявляється, брудна і невмивана. Вони ллють сльози по самих собі, бо фільм і про них теж, про їхню людську долю»

11. «Як протистояти злу, яке (...) пронизує всі верстви життя? Персоніфікувати його в якійсь конкретній людині - безглуздо, бо це як у казці про Змія Горинича: відрубав одну голову, на її місці виростає нова. Це тільки в казці герой перемагає зло. У житті немає найбільш правильного напряму в боротьбі, окрім як перемагати самого себе, «по краплі видавлювати з себе раба»

12. «Є лю-ди-на, жива, складна людина. І людина ця діє, тим самим вибираючи саму себе. Ось і все, такий ось підхід до справи. Людина і в житті перебуває в постійному процесі становлення, чому ж у мистецтві нам потрібні якісь дивні люди - позитивний персонаж чи персонаж негативний. Ви в житті таких бачили?»

Звягінцев народився в Новосибірську. Закінчив акторський факультет Новосибірського театрального училища, а потім - ГИТИС.

У 36 років зняв дебютну стрічку «Чорна кімната». Як режисер прославився роботами «Повернення», «Вигнання», «Олена», «Левіафан».

На його рахунку - «Золотий лев», Приз за кращий сценарій Каннського кінофестивалю, «Золотий глобус».

Фільм Звягінцева «Левіафан» номінований на «Оскар».

У матеріалі використані цитати Звягінцева з інтерв'ю для Первого канала, РБК, Воздух, mk.ru, Buro, ТАСС.