Андрій Миронов про кам'яні серця, любов і запоруку успіху: 10 цитат

depo.ua зібрав 10 висловлювань Миронова про талант, відпочинок і цинізм.

1. «Мені взагалі цікаво все, що відноситься до сучасних життєвих проблем. А грати це можна в будь-якому жанрі. Єдине, чого мені хочеться, щоб мій герой був не дурніший, ніж я»

2. «Якась внутрішня байдужість, а іноді і цинізм заганяють всередину нашу доброту і справжню веселість»

3. «Кожна моя роль - це в чомусь я сам. Не тому, що я граю про себе, - граю через себе. Саме я - матеріал, з якого ліпляться всі мої сценічні герої»

4. «Талант же я завжди бачу в інших. Собі зізнатися в ньому боюся, тому що хочу захистити себе від спокою»

5. «У мені не існувало романтичних ілюзій щодо того, що шлях актора усипаний квітами»

6. «Подорожі змушують людину дивитися на світ чистим поглядом»

7. «Слухайте своє серце - тільки через нього може дійти до вас поклик долі. Але у багатьох тепер мозок в XX столітті, а серце - в кам'яному»

8. «Я б хотів вам побажати впоратися з усім тим, що вам запропонує доля, і не проміняти любов... ні на що... інакше тоді життя - ви його програєте»

9. «Головне, діти мої, самопізнання - це запорука успіху в житті, не зовнішнього, звичайно. Тоді нічого не страшно»

10. «Теоретично відпочинок я так уявляю: повне відключення - ні дзвінків, ні прохань, ні запрошень. Але в житті так не виходить, і якщо раптом випадають вільні дні, і мені ніхто не дзвонить, не кличе, не просить, здається, що все, життя скінчилося, і я нікому не потрібен»

Миронов народився в Москві.

Закінчив училище імені Бориса Щукіна.

У 19 років дебютував у кіно, в картині «А якщо це любов?». Прославився ролями у фільмах «Бережися автомобіля», «Солом'яний капелюшок», «Діамантова рука», «12 стільців», «Людина з бульвару Капуцинів».

Зіграв у спектаклях «Прибуткове місце», «Божевільний день, або Одруження Фігаро», «Ревізор», «Лихо з розуму».

Миронов помер у 46 років від крововиливу в мозок.

У матеріалі використані цитати з інтерв'ю Миронова для «Супутник кіноглядача», «Сімейна розмова», «Театр», книги «Миронов і я».