Візовий аргумент: Про що Мей торгується з Абрамовичем

На перший погляд, історія цілком тривіальна. Будь-який український заробітчанин розкаже вам сотню цікавіших варіації на цю тему. Втім, цікавішою її робить той факт, що цього разу йдеться про Романа Абрамовича, який, як не як, займає 13-те місце в списку найбагатших жителів Великої Британії (хоч і залишається громадянином Росії) та володіє статками у 12,6 млрд доларів

В результаті проблем з візою Абрамович пропустив суботній матч свого "Челсі" з "Манчестер Юнайтед" у фіналі Кубку Англії (1:0), а також не зумів потрапити на судовий процес між двома іншими російськими олігархами - Олегом Дерипаскою і Володимиром Потаніним, на якому він виступає в ролі свідка.

Втім, не можна сказати, що візові проблеми в Романа Абрамовича стали цілковитою несподіванкою. Ще в лютому з'явилась інформація про те, що Лондон збирається переглянути державну програму, за якою британські візи видавалися інвесторам. Суть програми полягала в наступному - всякий, хто до 2014 року вкладав в економіку Сполученого Королівства мільйон фунтів. А після цієї дати — два мільйони фунтів, отримував право на трирічну візу. Цією програмою скористалися близько 700 багатих росіян.

Британська прем'єрка оголосила про намір переглянути цей механізм іще в кінці березня.

А три дні тому міжнародний комітет Палати громад британського парламенту закликав уряд Великобританії розширити санкції проти осіб, пов'язаних з Клемлем. У доповіді "Московське золото: російська корупція в Великої Британії" опублікованій на сайті британського парламенту, наголошується, що відповіді Лондона на отруєння Сергія Скрипаля та його дочки недостатньо. "Путін і його союзники змогли продовжити свої справи, приховуючи і відмиваючи свої корумповані активи в Лондоні", - вважають парламентарі. У зв'язку з цим, йдеться в доповіді, Великобританія повинна посилити санкції і боротися з розміщенням активів осіб, пов'язаних з представниками російської влади.

У цій ситуації реалістичних варіантів пояснення інциденту із візою Абрамовича, насправді, може бути тільки два.

Один із них — що за допомогою цієї довгої паузи Роману Аркадійовичу дають у стриманий спосіб зрозуміти, що йому в Лондоні більше не раді. І що продовження його комерційної діяльності зустрічатиметься з усе вищим і вищим бюрократичним спротивом — до певної межі, після якої стане просто неможливим. А ніяких публічних звинувачень немає і не буде.

А інший варіант пояснення розвитку подій полягає в тому, що британський уряд зараз навпаки, не затягує красномовну паузу, а веде активні переговори з Абрамовичем на тему того, що останній може робити у Сполученому Королівстві — і чого не може робити категорично, якщо хоче залишатись там бажаним гостем.

Якщо ці переговори досягнуть успіху, то Абрамович отримає свою візу, вид на мешкання чи що там вже захоче, гроші Абрамовича ще швидше потечуть в британську економіку, а все, що відбулося, назвуть "результатом технічної помилки".

В іншому разі, якщо домовитись на тему "що можна, а що ні" не вдасться, візу ніхто не видасть, при чому відмова буде публічна, і пов'язана з якимось вкрай нехорошим формулюванням — на кшталт "загроза національній безпеці".

Якщо період візових проблем Абрамовича так і закінчиться мовчазним непорозумінням, можна буде сказати, що демонстративна розправа Володимира Путіна над Скрипалем, на перший погляд варварська і беззмістовна, досягла певної мети. Російським олігархам більше нікуди тікати - Роман Аркадійович замість британського острова зможе повернутись хіба на Чукотський півострів. Хоча й за таких умов про перемогу Путіна не йдеться — бо коли 700 багатих росіян втратять можлвість переливати свої гроші до Британії, вони втратять і можливість впливати на політику Лондона.

Натомість якщо олігарх таки зможе повернутись до любого серцю лондонського будинку та ВІП-ложі на матчах "Черсі", це означатиме, що він прийняв правила гри Лондона. За таких умов континентальний клімат Росії може стати для нього занадто суворим. Тому повертатись додому після такої угоди Абрамовичу варто буде якомога рідше. Та й в Лондоні краще не пити чай з незнайомими росіянами, і уважно оглядати ручку дверей свого дому, перед тим як братись за неї рукою.