Зеленський в ООН: Про вартість життя у $10, ядерну зброю і право України

Президент України Володимир Зеленський виступив на засіданні Генеральної асамблеї ООН

Зеленський в ООН: Про вартість життя у $…

Хоча багато українців чекали від президента слів про запрошення миротворців ООН для забезпечення миру на Донбасі, Зеленський вирішив утриматися від конкретики. 

Загалом президент закликав світових лідерів підтримати Україну і не допустити третьої світової війни. 

Depo.ua наводить ключові тези з його промови. 

Про романтизм

"У кожного з вас був перший виступ з цієї трибуни. Кожен з вас був починаючим, але, я впевнений, щирим світовим політиком. Тоді коктейль зі скепсису і геополітичної реальності ще не загасив запал романтизму і непохитну віру в те, що світ можна змінити на краще. Згадайте, як тоді було важливо донести проблеми та біди свого народу, бути почутим. Сьогодні у мене аналогічне відчуття".

Про вартість життя

"Я розповім вам історію людини, для якої бути почутим стало сенсом життя. Цей чоловік мав божественний голос. Його називали одним з найкращих баритонів і контратенорів всього світу.

Його голос звучав у "Карнегі-холлі" в Нью-Йорку, в соборі Роттердам, "Гранд-опера" у Парижі. Кожен з вас міг би почути його неймовірний спів, але є річ, яка не дозволить вам це зробити. Вона виглядає ось так (показує кулю). 12,7 міліметри, які не просто зупинили його кар'єру, вони зупинили його життя. До речі, ось це коштує 10 доларів. На жаль, сьогодні на нашій планеті це і є вартість людського життя. Таких історій тисячі, таких куль мільйони.

Ласкаво просимо у 21-го століття, вік можливостей. Де замість бути почутим, у вас є можливість бути вбитим. Людину, про яку я вам розповів, звали Василь Сліпак – це українець, соліст Паризької національної опери, який загинув на Донбасі, захищаючи Україну від російської агресії. П'ять років, як триває війна на Донбасі, як Росія анексувала Крим. Сьогодні, коли існують тисячі сторінок міжнародного права і сотні організацій, покликані його захищати, наша країна зі зброєю в руках, втрачаючи громадян, відстоює суверенітет і територіальну цілісність. Понад 13 тис. загиблих, 30 тис. поранених, 1,5 млн людей, змушених покинути свої домівки. Щороку ці жахливі цифри звучать тут і щороку вони зростають. Завершення війни, повернення окупованих територій, панування миру є моїм завданням. Але не ціною життя наших громадян, не ціною права мого народу на власний вибір".

Про відмову від ядерної зброї

"Саме тому ми потребуємо підтримки. Я розумію, у вас є свій державний клопіт, але у сучасному світі більше немає чужої війни. Ніхто з вас не зможе почувати себе у безпеці, коли йде війна в Україні, йде війна в Європі. Фатальною може стати думка, що вас це ніколи не торкнеться. Не можна мислити про глобальне і заплющувати очі на деталі, чи, як комусь здається, навіть дрібниці. Саме так закладався фундамент для двох світових війн. Ціною неуважності, мовчання і бездіяльності зрештою стали десятки мільйонів людських життів. Невже людство почало забувати про ці жахливі уроки історії? Україна про них пам'ятає. І Україна завжди демонструвала готовність забезпечувати мир цивілізованим шляхом, робила кроки до міжнародної безпеки – наприклад, коли відмовилася від ядерного потенціалу, що на той час був більший, ніж у Франції, Китаю та Великої Британії разом узятих. Нам всім здавалося, що ми будуємо інший новий світ. У якому щоб твою думку чули і зважали на неї, непотрібно мати ядерну зброю, в якому тебе поважатимуть за справи, а не наявність ядерних боєголовок.  У цьому новому світі наша держава втратила частину своїх територій та майже щодня втрачає своїх громадян.

Про ООН

"Саме тому, хто як не Україна має право говорити про необхідність перегляду світових правил? Ми не ставимо під сумнів авторитет міжнародних інституцій, зокрема, ООН. Але слід визнати, що механізм є небездоганним. Вони починають давати збій і потребують оновлення. ООН – так, але будьмо відверті. Чи є нації справді об'єднані? Що саме об'єднує їх? Лиха, катастрофи, війни. З цієї трибуни чути заклики до справедливих змін, праведні обіцянки. Настав час зробити так, щоб вони підкріплювалися реальними справами. Бо у світі, де людське життя коштує 10 доларів, слова давно знецінені.

Згадаємо, з якою метою у 1945-му було створено ООН? Це підтримання та зміцнення миру і міжнародної безпеки. Але якщо у небезпеці сама основа міжнародної безпеці?  Будь-яка війна – в Україні, Сирії чи Ємені – найбільша загроза всій цивілізації. У 2019-му людина розумна і досі вирішує конфлікти, вбиваючи собіподібних. Протягом свого існування люди постійно знаходили нові способи для лікування хвороб, подолання відстаней. Але суперечності між державами і досі вирішуються не словами, а ракетами".

Про лідерство

"Не думайте, що війна десь далеко. Методи її ведення, технології та озброєння призвели до того, що наша планета вже не така велика. І сьогодні часу, який я витратив на останній абзац, достатньо, щоб зруйнувати землю вщент. Це значить, що на кожного лідера лягає відповідальність не лише за долю власної країни, але і за долю всього світу. На мою думку, нам потрібно усвідомити, що сильний лідер – не той, хто не моргнувши оком, відправляє 1000 солдатів на вірну смерть, а той, хто береже життя кожної людини.

Що дають людству наші зустрічі? Якщо для когось це політичний театр, де декларують світлі наміри, які потім перекреслюються темними вчинками…. Це не просто трибуна і не сцена. Мешканці планети – не просто глядачі, а учасники реального життя. Основи цього життя закладаються саме тут. І сьогодні від кожного присутнього залежить, чи буде це життя взагалі. Зізнаюся, мені б хотілося, щоб цю промову назвали "15 хвилин, що змінили світ", але я чудово розумію: змінити те, що існує 1000 років за 15 хвилин неможливо. А поведінкові теорії кажуть, що війна є невід'ємною складовою людської сутності. Але світ змінюється, і людина змінюється разом з ним.

Але якщо колись ми навчилися писемності, математики, винайшли колесо, пеніцилін і підкорили космос, значить, у людства все-таки є шанс. Усвідомлюючи небезпеки цивілізації, ми повинні генерувати нові смисли, боротися за нову людську ментальність, де агресія, гнів і ненависть будуть атрофованими почуттями"

Про загрозу третьої світової

У цей день 25 вересня помер Ерік Марія Ремарк, а 90 років тому світ побачив його роман "На західному фронті без змін" . Нагадаю слова з передмови до нього. "Покоління, скалічене війною. Про тих, хто став її жертвою, навіть врятувавшись від снарядів".  

А ще 90  років тому світ побачив інший роман – "Прощавай, зброє" Ернеста Хемінгуея. Ось цитата звідти:  "Війну неможливо виграти перемогами. Той, хто виграє війну, ніколи не перестає воювати". Світ мусить пам'ятати: кожне скалічене покоління – шлях до нової війни, яку неможливо виграти перемогами. Дехто каже: "Третьої світової війни не буде, буде остання". Сподіваюсь, що ця фраза – усвідомлення загрози для планети, а не анонс.

Більше новин про події в Україні та світі на Depo.ua
 

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

deneme