Зброя проти "слуг": Чому Шарій потрібен Медведчуку та Коломойському

На початку лютого у місті Дергачі на Харківщині на Привокзальній площі активісти зірвали агітацію за Партію Шарія. Із викладеного в соцмережу відео можна зрозуміти, що група чоловіків відштовхує агітаторів партії, після чого валять два агітаційні намети. Відбувається штовханина без серйозних травм. Автор відео стверджує, що в конфлікті брали участь представники "Правого сектору", організації "Дергачівська альтернатива" і депутат від партії "Самопоміч".

Сам Анатолій Шарій, який з 2012 року живе у Європі, заявив, що нападників затримали і пообіцяв "покарати тварин, які це зробили". За даними правоохоронців, учасники конфлікту – місцеві жителі. За фактом події слідчі Дергачівського відділу поліції внесли відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ч. 2 ст. 296 (хуліганство) Кримінального кодексу України.

Не минуло й місяця, як бійка біля палаток Партії Шарія сталася вже у самому Харкові. У поліції зазначили, що близько полудня на вулиці Сумській на сімох членів організації, які займалися агітацією, напали невідомі й обприскали шаріївців із газового балончика. Поліцейський, який здійснював охорону порядку, і 27-річний чоловік доставлені в лікарню з опіками очей. Члени Партії Шарія кажуть про двох їхніх постраждалих активістів, які перебували біля намету і отримали опіки очей. Поліція затримала п'ятьох осіб. Кримінальне провадження відкрито за тією ж статтею "хуліганство" КК України.

Нагадаємо коротку і бурхливу історію Партії Шарія. У червні 2019 року Анатолій Шарій повідомив про створення своєї партії шляхом перереєстрації партії "Об'єднана Україна". Її очолила Антоніна Бєлоглазова. Шаріївці висунули кандидатів у депутати на парламентських виборах 2019 року. При цьому ЦВК відмовила самому Шарію в реєстрації кандидатом у депутати: він не відповідає вимозі закону про проживання в Україні протягом 5 років перед виборами. За даними СБУ, Шарій виїхав з України 24 січня 2012 року. І досі не повертався.

За результатами липневих виборів до ВР Партія Шарія отримала 2.23% голосів. Національний екзит-пол, проведений на виході з виборчих дільниць, показав, що майже 70% електорату скандального блогера мешкають на півдні та сході України. Окрему увагу привертає віковий розподіл прихильників Шарія. По країні в цілому у групі наймолодших виборців (18-29 років) Партія Шарія отримала, за даними екзит-полу, прохідні 6,8% відсотки – відразу після "Слуги народу", "Голосу" і "Європейської солідарності". У групі виборців 30–39 років партія має 5,1% і теж є четвертою. В більш старших за віком групах виборців кількість прихильників блогера стрімко зменшується.

Молоді жителі обласних центрів становлять основну частину виборців Партії Шарія (49%). Тобто шаріївці працюють на молодого денаціоналізованого виборця індустріальних регіонів, який не бачить для себе альтернатив з числа існуючих політиків. Така цільова група визначає методи дії: існування Партії Шарія супроводжують постійні скандали. На виборах її члени займалися організацією провокацій під час агітаційних заходів виключно партій Петра Порошенка і Святослава Вакарчука. Зусилля провокаторів не пройшли непоміченими: у Кам’янці-Подільському Порошенко назвав Шарія "кремлівським ублюдком", а його прихильників "найнятими на російські гроші вибл…ми".

У грудні минулого року в Києві під час акції по роздачі безкоштовної партійної газети Партії Шарія стався напад на активістів, було застосовано газові балончики. У кінці 2019 року на судовому засіданні в справі про вбивство журналіста Шеремета керівницю Партії Шарія Антоніну Бєлоглазову, яка намагалася влаштувати скандал, виштовхали із зали суду, називаючи "тварюкою" і "провокатором". Цей ряд продовжили події на Харківщині. Далі, 1 березня, активіст розтрощив агітаційний намет Шарія у Мелітополі, що в Запорізькій області.

Про всі ці "репресії" Шарій з готовністю трубить для підтримання в тонусі своїх прихильників і залучення нових. Використовує свої сторінки у соціальних мережах, Ютуб-канал, сайт. Не дивина там – трансляція кремлівських посилів. Є і зворотній рух: досить популярний російський Телеграм-канал НЕЗЫГАРЬ лише у грудні 2019 року 16 разів репостив у себе посили від Шарія, популяризуючи останнього. Нічого нового, адже Шарій є інформаційним продуктом саме проросійського інформаційного простору.

Але можна відзначити ще одну тенденцію: меседжі Шарія помітно перетинаються зі змістом постів у соцмережах іншого блогера, народного депутата від "Слуги народу" Олександра Дубінського, якого вважають ретранслятором заяв олігарха Ігоря Коломойського. Щоб зрозуміти це, достатньо простежити за розкруткою в медійному полі теми нових "ворогів народу"-"соросят", на яких з одного боку нападали Дубінський, його колега по парламенту і любитель СРСР Максим Бужанський, а з іншого – колишній заступник глави президентської адміністрації Януковича Андрій Портнов і Шарій. Причому зміст часто був наче списаний під копірку.

І Шарій, і Дубінський, і Бужанський використовують схожі прийоми. Вони різко критикують окремих діячів сьогоднішньої влади, але в їхніх меседжах немає критики особисто президента Зеленського. До речі, Шарій атакував уже колишнього прем'єра Олексія Гончарука саме тоді, коли у того вийшов на поверхню конфлікт з людьми Коломойського. Нагадаємо, "соросят" з уряду активно виштовхував Коломойський, схоже, незадоволений своїми здобутками після появи в Україні нового президента. Тут його інтереси ситуативно збігаються зі стратегічною зацікавленістю Москви у геополітичному розвороті України із заходу на північний схід. У цій кампанії, важливий крок в якій було зроблено зі зміною уряду "соросят" Гончарука на, як кажуть експерти, контрольований олігархатом уряд Шмигаля, знайшлося місце і для партитури у виконанні Анатолія Шарія.

Та гру ще, звісно, не завершено – основні події попереду. Вже відомо, що Партія Шарія готується до місцевих виборів, відкриває офіси у Києві, Харкові, Миколаєві, Дніпрі, Запоріжжі, Вінниці, Кривому Розі, Херсоні, Харкові та Одесі. То ж можна припустити, що надалі частота появи Шарія в інформпросторі лише зростатиме. Його існування вигідне як Коломойському, так і лідерам проросійської "Опозиційної платформи – За життя". Віктор Медведчук з Юрій Бойком явно не проти, щоб Партія Шарія "відкусила" максимально помітний шматок електорального пирога у "слуг", які, у свою чергу, 2019 року проробили те саме, забравши виборця в уламків Партії регіонів на сході й півдні нашої держави.

І орієнтованим на Росію ексрегіоналам, і мільярдеру з Дніпра, чиї інтереси концентруються довкола більш приземлених і меркантильних проблем, вигідна розкрутка в міру радикальної партії, вістря якої націлене в бік того середовища, яке керувало країною протягом постмайданного п’ятиріччя. Більше того, молодечу енергію шаріївців одного чудового дня можна спрямувати проти чинної влади, якщо вона зважиться випробувати межі своєї незалежності. Тоді за Володимиром Зеленським, як колись за Порошенком, почнуть їздити провокатори і зривати його спілкування з народом. А поки "слуги" копіюють ідеї шаріївських – скажімо, з випуском загальнодержавної "шарової" агітаційної газетки для господарських потреб і агітації найменш вибагливих виборців.

Скандальний блогер уже помітний на контрольованих середовищем "ОПЗЖ" телеканалах "112 Україна", "НьюзВан" тощо. А якщо він вирине і на "1 + 1", то його партія зможе отримати мандати у багатьох місцевих радах.