Зашквар Горбатюка: Коли "єврооптимісти" накинуться на Луценка через Бубенчика

Сьогодні Генпрокурор Юрій Луценко повідомив про заміну групи прокурорів у резонансній справі активіста Майдану Івана Бубенчика. Таким чином, він відсторонив від розслідування працівників Департаменту спецрозслідувань на чолі з Сергієм Горбатюком, які вчора повідомили про підозру Бубенчику у вбивстві двох "беркутівців" 20 лютого 2014 року. За словами очільника ГПУ, він вважає неправильною кваліфікацію слідством дій учасника Революції Гідності.

На думку експертів, Луценко прийняв єдине правильне рішення: враховуючи суспільний негатив після затримання активіста (чому ж досі не засуджені вбивці Небесної Сотні?) та сумнівність звинувачень на адресу Бубенчика, справу, швидше за все, закриють. Або за відсутністю складу злочину, або у зв'язку з дією закону "Про недопущення переслідування та покарання осіб з приводу подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань, та визнання такими, що втратили чинність, деяких законів України", ухваленого Верховною Радою ще в лютому 2014 році. Варто зазначити, що стаття 348 Кримінального кодексу (замах або вбивство працівника правоохоронного органу) входить до відповідного переліку в законі про амністію учасників Майдану. Дату суду над Бубенчиком призначили лише сьогодні. Печерський суд розглядатиме справу 5 квітня. От і побачимо.

Загалом, історія з Бубенчиком видається доволі абсурдною. У лютому 2016 року він дав інтерв'ю одному з видань, в якому розповів про те, як убив із автомата Калашникова двох командирів "Беркуту". "Вони стріляли по барикадах упритул, нахабно. Я обирав тих, хто командував. Чути не міг, але бачив жестикуляцію. Відстань невелика, тому на двох командирів знадобилося лише два постріли. Я вбив їх у потилицю, і це правда", – заявив тоді активіст.

Розповіді пана Івана звучали настільки неправдоподібно, що їх навіть не стали розкручувати кремлівські пропагандисти, які весь цей час намагаються довести, що саме майданівці, а не тодішня влада, влаштували бійню в центрі Києва. Замість версії Бубенчика росіяни навіть почали розкручувати відверто "нелітаючу" історію з грузинськими снайперами. Не справили враження зізнання цього чоловіка і на українських слідчих. У ГПУ тоді зазначали, що притягнути Бубенчика (той встиг повоювати на Донбасі, де був поранений) до відповідальності неможливо. Але за два роки концепція чомусь змінилася.

Навіщо ж Горбатюк так підставився? Він веде справи Майдану, починаючи з весни 2014 року. І звітується двічі на рік: в день початку і кінця Революції Гідності. Причому, без надто великих успіхів: реальний термін отримала лише одна людина. І то йдеться про "тітушку". Жоден із винних "беркутівців" досі не засуджений. Прокурор увесь час розповідає, що йому заважають (а недавно скаржився в інтерв'ю Daily Beast, що йому не дають розслідувати справу Пола Манафорта). Що ж, місця для подвигу немає. А тепер ще й ця підстава з Бубенчиком.

Масла у вогонь долив помічник Горбатюка Донський, якому не подобається закон про амністію учасників Революції Гідності. Він каже, що цей документ є "нікчемним". Справа слідчого і прокурора не коментувати закон, а виконувати його.

Зараз у соцмережах деякі лідери громадської думки розганяють "зраду": мовляв, керівника управління спецрозслідувань підставили, аби відсунути від справ Майдану. Нонсенс! Нарікати Горбатюк має лише на себе, адже затримання Бубенчика – професійне самогубство. Як би його зараз хто не захищав.

Що ж до Луценка, то він не вперше заступається за ветеранів АТО. Варто згадати липень 2016 року, коли під час суду над колишнім начальником штабу батальйону "Айдар" Валентином Лихолітом Генпрокурор сам прийшов до суду і підтримав вихід "Баті" із СІЗО на поруки. Можна звинувачувати його в піарі, але тут інше, - справи по ветеранах і активістах болюче сприймаються суспільством і відповідні органи мають враховувати цей фактор перед тим, як махати шашкою.