ТСК і воскреслий закон Ткаченка: Що Зе-команда може зробити заради крісла голови КМДА

За інформацією політолога Олексія Голобуцького, до складу тимчасової слідчої комісії можуть увійти Андрій Холодов, Богдан Яременко, Галина Третьякова, а також лідерка київської організації "слуг" Леся Забуранна, яка начебто є ініціаторкою створення комісії. За кожним із цих депутатів, зауважив політолог, тягнеться шлейф скандалів. Утім, уточнюють джерела, остаточного рішення щодо ТСК нема, це питання поки дискусійне. На Банковій розглядають й інші варіанти ведення бойових дій проти Віталія Кличка.

ТСК щодо Кличка: Як готується повторення ситуації з Черновецьким

22 січня 2008 р. два депутата – Андрій Портнов (тоді "бютівець") і Руслан Князевич ("НУ-НС") - зареєстрували проект постанови з довгою назвою "Про створення Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування фактів порушення Конституції України та законів України, прийняття протиправних рішень Київським міським головою Черновецьким Л.М. та посадовими особами органів місцевого самоврядування та виконавчої влади у м. Києві". 7 березня ВР схвалила цей документ, а вже 18 березня заслухала результати роботи комісії, після чого 246-ма голосами підтримала постанову про дочасні вибори столичного голови та міської ради.

Цим подіям, а їх оцінювали по-різному – від повної згоди з парламентарями до закидів на їхню адресу, що вони підіграли бажанню певних політичних кіл посадити на чолі Києва свого голову – передували конфлікти у сесійній залі Київради, звинувачення столичної влади у земельних оборудках та багато інших скандалів. Тобто, тему активно підігрівали. Особливо у партії Юлії Тимошенко. Щось схоже бачимо і зараз: ледь не щодня повідомляють про обшуки у комунальних підприємствах чи структурах КМДА, ще не так давно майже реальністю виглядала відставка Кличка з посади голови міськдержадміністрації, обговорювалися і кандидати йому на заміну. Однак між 2008-м і 2021-м роками є суттєва відмінність - фігура мера.

Популярний тоді серед частини киян мер Леонід Черновецький утім не сприймався як серйозний кандидат на президентську посаду. Про Кличка ж говорять саме як про потенційного суперника Володимира Зеленського. Звісно, ще рано казати про шанси, але за певних умов він може стати сильним опонентом. Тож нинішні атаки на Кличка виглядають не просто як бажання скинути його з посади і поставити ручного голову КМДА, а як спроба прибрати зі шляху потенційного конкурента за президентство.

Уявимо, що ТСК створять і вона озвучить якісь висновки. Яким має бути наступний крок? Звернення до уряду і президента з вимогою відправити Кличка у відставку з посади голови КМДА. Але такий спосіб усунення від влади сумнівний із точки зору існуючого законодавства.    

Що втратять і отримають "слуги" завдяки новим виборам в Києві

Тому куди важливішим з огляду на розбірки між Зе-командою та Кличком виглядає включення до порядку денного шостої сесії для розгляду у другому читанні законопроекту №2143-3. Цей документ авторства групи "слуг" на чолі з нинішнім міністром культури Олександром Ткаченком зареєстрували рівно два роки тому. У першому читанні його прийняли 3 жовтня 2019 року, коли монобільшість ще працювала у турборежимі. Відтоді навколо нових правил для Києва було багато розмов, але на розгляд депутатів його не виносили. Ключовими пунктами закону є розділення повноважень Київського міського голови і голови КМДА та відновлення діяльності районних рад.

У цього законопроекту існує багато критиків, однак з огляду на потенційні вигоди для різних політсил, він може знайти підтримку серед депутатів. Головна вигода полягає у тому, що схвалення цього закону тягне за собою дочасні вибори міського голови, міської ради та перші вибори районних рад, мандат в яких матиме значну вагу. А, отже, для партій відкривається можливість ревізії минулорічних виборів у Києві.

Та чи вигідні перевибори "слугам"? З огляду на минулорічний їхній результат у Києві, навряд чи. Навпаки, вони ризикують отримати повторення історії з перевиборами у 2008 році, коли Черновецький вдруге переміг, його іменний блок не отримав більшості, проте зумів знайти собі сателітів у переформатованій Київраді. Після тих виборів Черновецький і далі очолював КМДА, аж поки "регіонали" не змінили закон і не відсунули його від влади. Якщо "слуги" за результатами перевиборів не зможуть у Київраді утворити лояльну до президентського призначенця більшість, той перебуватиме у безперервному конфлікті з депкорпусом. І це точно не сприятиме ефективному управлінню в столиці.

Тому реальнішим виглядає інший варіант: у разі прийняття закону спробують змістити Кличка з посади голови КМДА, але з дочасними виборами тягнутимуть, намагаючись переформатувати Київраду під ставленика Банкової.  А от чи перейде Зеленський київський рубікон, залежить від здатності нинішнього градоначальника і його команди чинити опір і вміння шукати політичних партнерів.