Замочити в сортирі. Як "українська" ДРГ проривалася в туалет до Захарченка

Про це пише "Ділова столиця".

Так що не варто дивуватися абсурду розповідей про "українські ДРГ" в Донецьку, що досить яскраво проявилося в історії з "підривачем" голови ДНР Олександра Захарченка.

У тому, що орли з "МГБ ДНР" досить оперативно "знайдуть" диверсантів з СБУ, які ліквідували лідера "молодої республіки", не сумнівався, мабуть, ніхто. Будь-яка затримка з пред'явленням жителям окупації вбивці їхнього улюбленого вождя означає розписатися у власній безпорадності і нездатності захистити "російськомовне населення" від звірств агентів "кривавої хунти".

І перший підозрюваний був оперативно пред'явлений. Ним став 40-річний, нічим зовні не примітний місцевий мешканець Олександр Погорєлов, який відразу ж почав прямо на камеру давати свідчення, здаючи в тому числі і своїх нібито кураторів з СБУ. Здавалося б, тепер "молода республіка" може спати відносно спокійно, проте, якщо вдумливо прислухатися до розказаного Погорєловим і прийняти це за чисту правду, складається відчуття, що ефект від затримання небезпечного "агента СБУ" абсолютно протилежний - хвалене донецьке МДБ просто не в змозі ефективно справлятися з українськими шпигунами, які озброєні мегатехнологічною зброєю з США.

Отже, з розповіді Погорєлова випливає, що його було "завербовано СБУ" ще в 2015 р., тобто на самому початку війни на Донбасі. Ким, коли і за яких обставин - про це пропагандисти замовчують, хоча про решту спілкування з "кураторами" Погорєлов розповідає досить докладно. Але опустимо останню деталь як невеличку, а сконцентруємося на тому, що Погорєлов цілих три роки жив і працював в окупованому Донецьку, прямо під носом у вождів місцевих сепаратистів і МГБ. Виходить, що на Погорєлова звернули увагу тільки після того, як було знищено першу особу "молодої республіки". І це при тому, що всі ці три роки він "працював на СБУ" досить активно, періодично перетинаючи лінію розмежування, аби пройти "курси підвищення кваліфікації" десь під Києвом. Навіть більше, якщо вірити ДНРівським "слідчим", Погорєлов замішаний у ліквідації "відомих командирів ополчення". Не інакше, як на Моторолу й Гіві натякають.

Але особливо примітним вийшов епізод з невдалою спробою підірвати Захарченка в туалеті ресторану "Пушкін", розташованого неподалік і від фатального для лідера ДНР закладу "Сєпар", і від будівлі "Ради міністрів молодої республіки". За словами Погорєлова, він особисто отримав від СБУ потужний вибуховий пристрій, вироблений в Києві і таємно доставлений через лінію розмежування, який встановив під умивальником ресторанного сортиру. Крім, власне, замаскованої під меблі вибухівки, яка, за словами окупантів, тягне аж на 30 кілограмів і від якої рознесло б "увесь ресторан", до "комплекту поставки" входили набір батарейок для автономної роботи терміном на півроку і відеокамера, через яку можна було б переконатися, що до туалету зайшов саме Захарченко.

Чому цей високотехнологічний прилад так і не був використаний за призначенням, ні Погорєлов, ні МДБ не повідомляють. Чи то Захарченку під час відвідування "Пушкіна" так жодного разу й не припекло, чи то агентура, яка стежила через відеокамеру за відвідувачами туалету, проспала візит туди вождя "республіки"... Як би там не було, але це вибуховий пристрій нібито було виявлено спецслужбами окупантів ще в 2017 р.

Цікаво, що не надто схильний пояснювати мотиви своїх дій Погорєлов пояснив, чому Захарченка хотіли прибрати саме в ресторані і чому саме в ресторанному сортирі. Мовляв, лідер ДНР завжди ходив з охороною, і підібратися до нього в інших місцях було неможливо (охорону вождя в ресторан не пускали, чи як?). А в самому ресторані він завжди сидів за різними столиками, тому, щоб не гадати, бомбу заклали в туалеті, що також дивно, якщо вибухівки вистачило б, щоб підірвати весь ресторан.

Але і цим цінність показань Погорєлова не обмежилася, він, виявляється, був проінформований щодо того, що в Донецьку діє й інша "диверсійна група", яка працює з сусіднім рестораном "Сєпар", тим самим, де обірвалося земне життя Захарченка, і знає багато цікавих деталей. За його словами, там було закладено особливо дорогу (10 тис. доларів) і високотехнологічну бомбу виробництва США, надану СБУ безпосередньо американцями. Перед цим цю бомбу було випробувано в центрі Києва, біля Головпоштамту. Тут, мабуть, мається на увазі випробування системи дистанційного приведення вибухівки в дію, там, мовляв, досить товсті стіни, через які має проходити радіосигнал. Але навіть у цьому випадку випробування бомби в самому центрі столиці звучить дуже по-ідіотськи.

Звідки рядовий агент СБУ знає про роботу паралельної групи в Донецьку, про яку йому знати не тільки не потрібно, але і безпосередньо небезпечно? Так, куратор розповів, мабуть, у процесі звичайної дружньої балаканини. І наостанок - важливий штрих, всі ці подробиці Погорєлов розповідає зовсім спокійним голосом, без будь-яких ознак хвилювання і тривоги. Подумаєш, його зовсім недавно зловили і йому загрожує ніяк не менше розстрілу. Сам текст його оповідання явно завчений або зачитується короткими шматками звідкись з-за кадру.

У цілому показання бомбіста Погорєлова у пересічного мешканця ДНР, так само як і у мешканця російської глибинки, за задумом авторів цього шоу, повинні викликати наступні почуття і думки: українці вкрай злі, безпринципні і жахливо хитрі, їхні шпигуни і диверсанти всюди, адже вони готові навіть в туалетах вистежувати мирних ополченців і ні в чому не винних жителів "республіки". Але при цьому українські шпигуни все одно безпорадні і тупі, оскільки їхня вибухівка з відеокамерами і набором батарейок нашкодити Захарченкові не змогла, а секретну інформацію вони розбовкують будь-кому і без всяких на те підстав. А якщо у них щось і виходить, то тільки завдяки допомозі ще більш підступного і жорстокого Держдепу, адже лише ними створена бомба може зашкодити вождям "республіки".

Насправді ж думки і почуття у пересічних мешканців Донецька, напевно, дещо інші: хвалене "МГБ ДНР" роками не може знайти і знешкодити українських диверсантів, які без особливих проблем з 30-кілограмовою бомбою за пазухою пробираються у святе святих самого серця ДНР - сортир до Захарченка, роками живуть в Донецьку і в конвеєрному порядку знищують відомих ополченців і навіть вождів "республіки" з супер-охороною.

Нам же залишається констатувати, що сценаристи у донецьких окупантів і колаборантів так собі. Єдине, що у них добре виходить придумувати, - це сценарії абсурду, навіть якщо ті всерйоз намагаються складати шпигунський трилер. Однак, враховуючи невимогливість цільової аудиторії, може, і не варто чекати від них чогось більш якісного. Правильно розігрітий піпл схаває і таке. Ну, а на фоні Бошірова і Петрова фільм про бомбіста Погорєлова може навіть на "Оскар" претендувати.