За провал операції зі звільнення Коболєва Зеленський мав би звільнити половину власного офісу, – політолог

Про це він написав у своєму Facebook, передає Depo.ua.

Денисенко нагадав, що з самого початку реформування державних компаній ситуація склалася таким чином, що керівники компаній підминали під себе наглядові ради, які мали контролювали їх.

"Таким чином в Україні утворилося кілька десятків держав в державі, які жили в парадигмі "Ми - реформатори, тому ми — священні корови". Найвідоміші такі квазідержави — це, безумовно, "Нафтогаз" та "Укрзалізниця" (в останній, між іншим, місяць тому відбувся "палацовий переворот" завдяки колишньому керівнику УЗ, який фактично досі контролює наглядову раду)", – пояснив політолог.

Щодо конкретної ситуації в "Нафтогазі", то тут директор УІМ бачить проблему в іншому – "про рішення змінити голову "Нафтогазу" просто не попередили потрібні посольства. Не попередили ж через те, що розуміли: це викличе спротив, як відбувалось неодноразово до цього".

На думку Денисенка, для того, аби звільнення Коболєва не виглядало так, як воно виглядає зараз, ініціатори цього процесу мали б проаналізувати роботу "Нафтогазу" та його очільника і вибрати 5-6 речей, які б зачепили суспільство:  "Скажімо, експерти давно говорять про закупівлю обладнання в Росії, а люди розуміють, що висока ціна на газ зумовлена, зокрема, і повним провалом програми видобутку газу". На думку політолога, таких прикладів, які б дозволили створити сприятливе тло для кадрових змін, вистачає, тому за кілька місяців розумної інформаційної кампанії в Україні б не залишилось людей, які б не вимагали відставки Коболєва.

А у підсумку Україна отримали негативну реакцію Держдепу, послів G7 та міжнародних фінансових інституцій. Причин тут, вважає Вадим Денисенко, є кілька. Крім фактору "не погодилися", є ще й такий нюанс, як певна корпоративна змова: "Протягом останніх семи років у нас вибудувався пул реформаторів (переважно — у соцмережах), які хвалили самих себе і ставали на захист одне одного щоразу, коли виникала загроза розмивання цілісності цього псевдореформаторського анклаву. Тож громадянське суспільство в Україні зараз ділиться на групу реформаторів та інших. Коболєв за цією класифікацією — реформатор. Тому всі його дії слід виправдовувати, а НАБУ проти таких людей ніколи не відкриває справи". Втім, зміни у "Нафтогазі", вважає політолог, загнали цей "пул" у тупик.

Ще одним аспектом виконавчий директор УІМ назвав те, що "влада сама не розуміє, які правила гри вона хоче встановити". Тож за провал операції "Нафтогаз" (хоча, на думку Денисенка, його сприймають як тріумф) варто було б звільнити половину Офісу президента.

Нагадаємо, 28 квітня Кабінет міністрів провів засідання загальних зборів акціонерів НАК "Нафтогаз України", на якому розглянули звіт про діяльність компанії у 2020 році й визнали її діяльність незадовільною. У зв’язку з цим Кабмін вирішив, що з 28 квітня припиняються повноваження незалежних членів наглядової ради НАК, представників держави у наглядовій раді НАК, а також голови правління "Нафтогазу" Андрія Коболєва.

Кабмін також ухвалив рішення про призначення з 29 квітня Юрія Вітренка головою правління "Нафтогазу України". Сам Коболєв заявив, що не писав заяву про звільнення з посади, і про звільнення дізнався з новин. Водночас він наголосив, що не буде "влаштовувати цирк" та передасть справи своєму наступникові. 

"Нафтогаз" розкритикував схему звільнення Кабміном очільника організації Андрія Коболєва, назвавши її юридичною маніпуляцією. Зокрема, тому, що за два дні до звільнення Коболєва були призупинені повноваження наглядової ради, щоб можна було звільнити голову правління на загальних зборах акціонерів.

Державний департамент Сполучених Штатів Америки висловив глибоке занепокоєння діями Кабміну України під час звільнення голови правління "Нафтогазу" Андрія Коболєва.

Читайте також: Бліц-криг з "Нафтогазом": Як Коболєва поміняли на Вітренка і чим все закінчиться