Війна за суди: Чому злякалися "Слуги народу" і до чого тут Портнов

Президентський законопроект про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування підтримали 236 депутатів, з них лише 219 – "Слуги народу"

Політичний оглядач, журналіст відділу «Влада»
Війна за суди: Чому злякалися "Слуги нар…

У першому читанні за законопроект №1008 нардепи проголосували 12 вересня. Тоді зелені кнопки натиснули 238 законотворців. З них 236 – з президентської фракції. А сьогодні "слуг" виявилося лише 219, і без підтримки 17 позафракційних документ провалився б.

Що за Закон

Документ скорочує склад Верховного суду з 200 до 100 суддів, запроваджує новий порядок формування Вищої кваліфікаційної комісії суддів, створює при Вищій раді правосуддя комісію доброчесності та етики. 

Законом також зменшується оклад членів Верховного суду з 75 до 55 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (до 105,7 тис. грн). Склад ВККС також скорочується з 16 до 12 членів. При цьому до ВККС заборонили обирати колишніх членів Вищої ради правосуддя. Кандидати до ВККС мають подавати "заяву про проведення перевірки, визначеної законом "Про очищення влади".

Членів ВККС обиратимуть за результатами конкурсу. Сама ж конкурсна комісія складатиметься з 3 представників Ради суддів та 3 міжнародних експертів. Вища рада правосуддя має за 90 днів сформувати новий склад ВККС за результатами конкурсу, а також затвердити склад комісії з питань доброчесності та етики.

Комісія доброчесності та етики має складатися з 3 представників ВРП і 3 міжнародних експертів. Комісія має за 30 днів перевірити членів ВРП.

У чому ж причина дивної неодностайності "Слуг народу"?

Як свідчить статистика сайту ВР, сьогодні 15 з них були відсутні у момент натискання на кнопки, четверо утрималися, 14 не голосували. Серед відсутніх виявилися Олександр Дубінський, Максим Бужанський, Олександр Куницький, яких у ЗМІ пов’язують з Ігорем Коломойським, ще один депутат – Андрій Герус – якого також зараховують до "орбіти" екс-власника "Привату", не голосував. Не голосувала й Ірина Верещук. Це досить дивно з огляду на її статус представника уряду у Верховній Раді. Переважно ж не були присутні або ж не голосували депутати-мажоритарники. Що стало черговим підтвердженням чуток про внутрішню турбулентність у президентській фракції. Вона проявляється не вперше, і не вперше при голосуванні за законопроекти, подані президентом Володимиром Зеленським.

Відмовили у підтримці законодавчої ініціативи гаранта і в депутатській групі "За майбутнє", членів якої також у пресі часто відносять до сфери впливу Коломойського. Фракції "Європейської солідарності" та "Голосу" солідарно тиснули кнопки "проти". Цього разу Зеленський не отримав підтримки і від "Батьківщини". Сама Юлія Володимирівна на момент голосування відсутня, а от її "права" і "ліва" руки у фракції Сергій Власенко та Сергій Соболєв були проти законопроекту. Що дуже показово. В "ОПЗЖ" або ж не голосували, або також були проти. Втім, у цьому випадку все хоча б прогнозовано. А от до позиції багатьох "слуг" тепер виникають питання. Які лише посилять розмови про початок розпаду монобільшості на групки за інтересами. Інтересами олігархів.

Нагадаємо, щодо законопроекту №1008, щойно він з’явився у публічному доступі, виникло досить багато зауважень і від суддів, і від адвокатів, і від наших західних партнерів. Останні надіслали листа на ім'я голів комітетів Ради з питань правової політики Ірини Венедіктової та з питань правоохоронної діяльності Дениса Монастирського. Посли Канади та країн ЄС, зокрема, застерегли, що будь-яке зменшення кількості суддів Верховного Суду має ґрунтуватися на ретельному аналізі його поточної структури, навантаження та юрисдикції. Крім того, перезавантаження Вищої кваліфікаційної комісії суддів і створення нової комісії з етики та доброчесності, на думку послів, залишатиметься неефективним, якщо не буде перезавантажено Вищу раду правосуддя. Також вони звернули увагу на те, що роль міжнародних експертів у процесі оцінювання суддів не повинна бути формальною, а обмеження вибору експертів тільки призначеними членами Громадської ради міжнародних експертів може бути неприйнятним для міжнародних організацій.

Спільну позицію європейських правників під час п’ятого засідання Міжнародної консультативної ради при Вищій раді правосуддя висловила експерт проекту Європейського Союзу "Право-Justice", суддя Анна Адамська-Галлант з Польщі:  зменшення кількості суддів Верховного Суду – "це дуже небезпечний сигнал, бо це підтверджує думку, що суди завжди політизовані, адже кожна нова влада починає зі зміни судів. І всі донори представили спільну думку, що ми противники цього рішення".

У свою чергу в Національній асоціації адвокатів звернули увагу на те, що пропоновані законопроектом №1008 зміни формування ВККС призведуть до втрати права адвокатури як недержавного незалежного конституційного інституту обирати двох представників до складу кваліфікаційної комісії. Окрім того, наголошували адвокати, запропонована модель формування ВККС обмежує і суддівське самоврядування, адже європейською хартією про статус суддів передбачено, що незалежний орган суддівського урядування має складатися з щонайменше половини суддів, які обираються самими суддями.

Тобто, з одного боку, "слуги", які не голосували за президентський законопроект, ніби дослухалися до зауважень експертного середовища, але з іншого – черговий прояв недисциплінованості при голосуванні за президентські ініціативи наштовхує на неприємні припущення щодо єдності в стані "зелених".

До речі, з великої кількості поправок, запропонованих депутатами, підтримали дві: №195 і №285. Друга з них була більше по формі, а от перша, авторства "слуги" і віце-спікера Руслана Стефанчука, стосується процедури звільнення з посади члена Вищої ради правосуддя – воно вважатиметься прийнятим, якщо таке подання не буде відхилене більшістю голосів учасників засідання за умови, що за це проголосувало принаймні два міжнародні експерти – члени Комісії з питань доброчесності та етики. То ж, одне із зауважень західних партнерів урахували. Всі ж інші поправки, на яких наполягали їх автори, Рада не підтримала. Тобто, проголосований сьогодні документ мало чим відрізнявся від поданого Зеленським. І тим парадоксальнішим виглядає результат у лише 219 позитивних "зелених кнопочок".

Чи є тут слід Портнова

У ЗМІ припускали, що сама судова реформа стане зручним інструментом для очистки судів від людей Порошенка. І, мовляв, виграти від неї зможе Андрій Портнов, який непогано допомагав владі зі штампуванням справ проти п'ятого президента. В той же час зараз можна припускати, що ця реформа може бути використана Зеленським ще й для очистки від людей Портнова у судах. Головне тепер – знайти відповідну кількість кадрів.

В скандального юриста виник певний конфлікт із владою. Портнов останнім часом "хейтив" генпрокурора Рябошапку, в той же час Зеленський на прес-конференції сказав, що цей юрист не є членом його команди, на що Портнов досить зухвало відреагував у соцмережах. Окрім Рябошапки юрист наїхав і на Гончарука, порадивши обом передивитися фільм "Тупий і ще тупіший". Між іншим, відсутність голосів за судову реформу таких нардепів як Дубінський (пов'язують зокрема із Портновим) може свідчити, що йому реформа не дуже й потрібна. Як і Коломойському. 

В той же час можна припустити, що дехто навпаки побоюється посилення юриста, який зможе зберегти контроль над судами після неї. 

Більше новин про події в Україні та світі на Depo.ua
 

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

deneme