Битва за цифри: Як "БПП" і "Батьківщина" воюють за ОТГ

Отже, у президентській партії заявили, що на недільних виборах до об'єднаних територіальних громад отримали 30 голів-однопартійців і ще 22, хто йшов за підтримки "БПП". Тобто, 52 голови. На цьому фоні п'ятеро від "Батьківщини" виглядають краплею. У свою чергу, Тимошенко оголосила, що її партія має переможний результат у 35,7%, у "Блоку Порошенка", за її словами, 22,7%.

Остаточний результат розставить усі крапки над "і", однак вже з даних паралельного підрахунку голосів, оприлюднених деякими ЗМІ, стає зрозумілим, що з 35,7% у "Батьківщині" перегнули. Скоріше за все, варто очікувати розриву між лідерами десь у межах 3-4%. Якщо буде саме такий розрив, у "Батьківщині" розповідатимуть про маніпуляції з результатами волевиявлення.

Така логіка зрозуміла: Тимошенко готує громадську думку до весни 2019-го – якщо вибори вона програє, значить, вони сфальшовані. Але при цьому у штабі Юлії Володимирівни повинні розуміти просту річ: серйозних акцій протесту під лозунгом "у нас украли перемогу" не буде. Нема фінансового і людського ресурсу.

Технологія "влада фальсифікувала вибори" має шанс на реалізацію, коли протистоять кандидати з абсолютно протилежними світоглядами, як Віктор Ющенко і Віктор Янукович у 2004 році. У 2010-му, коли Тимошенко програла Януковичу у другому турі з незначним відривом, організувати масові акції протесту не вдалося. Причина проста: при виборі Янукович чи Тимошенко переважна більшість виборців користувалася простим підходом – хто з них менше зло. Про суттєві світоглядні розбіжності між двома лідерами тодішніх перегонів, вочевидь, не йшлося. Так само реагуватиме виборець і наступного року: для когось меншим злом буде Порошенко, для когось Тимошенко. Проте за жодного з них на вулицю невдоволені поразкою не вийдуть.

Наступна важлива річ – після оприлюднення остаточних результатів виборів до ОТГ стане зрозумілим, хто і в яких регіонах добрав підтримку, а хто втратив. Це дуже важливо для позиціонування всіх майбутніх кандидатів у президенти, особливо лідерів. Тут також логіка зрозуміла: якщо головою ОТГ стає, наприклад, представник "Батьківщини", то існує значна вірогідність, що мешканці цієї громади підтримають Тимошенко. Це коли брати за аксіому, що цей голова – вірний "батьківщинець", а не місцевий крутелик, який переміг під "біло-сердечними" прапорами. Те ж стосується "БПП" та інших партійних голів ОТГ.

Але в наших реаліях, зазвичай, вибори на місцях перетворюються на суцільний "договірняк" столичних кураторів виборів з елітами на місцях. Власне, у дуже багатьох місцевих радах конфігурація з осені 2015-го зовсім інша, аніж за підсумками волевиявлення. Такою буде доля й обраних в ОТГ, адже у нас дуже слабкі партійні структури, тому завжди залишається спокуса замість справді свого зробити ставку на умовно свого. Зате заможного і тому успішного кандидата з грошима і гречкою. Ті, хто стежив за перебігом передвиборчої кампанії до ОТГ, і цієї, і минулих, зрозуміє – мова про те, що обрані там люди насамперед орієнтуватимуться на власне майбутнє, бо президенти приходять і йдуть, а їх вплив на регіональні процеси лишається.

Третя річ, яку продемонстрували останні вибори до об'єднаних тергромад: не так важливою була якість кандидатів (це окрема історія, і з суттєвими неприємностями після усіх цих виборів держава ще зіткнеться), як потреба у самих виборах. Тепер стає зрозумілим, чому у "Батьківщині" так наполягали, щоб вони відбулися, незважаючи на воєнний стан.

Ще з моменту перших таких виборів, між "БПП" і "Батьківщиною" триває змагання, хто назве більшу кількість своїх переможців. Партія Юлії Володимирівни всі попередні рази гучно звітувалася про свою перемогу, а партія Петра Порошенка – про свою. То ж, здавалося, нічого нового. Утім є суттєва відмінність – до 31 березня більше не планується таких масштабних виборів до тергромад. Нагадаємо, 23 грудня вибори відбулися у 78 ОТГ в 13 регіонах країни.

Після завершення режиму воєнного стану ще мають відбутися вибори в 45 ОТГ в 10 областях. Проте це ті області, в яких та ж "Батьківщина" не зможе похвалитися особливими здобутками. У висуванців "БПП" шанси виглядають вищими. Хоча також не вражають. Тому можна казати, що недільні вибори стали знаковими для фіксації реальних рейтингів кандидатів-лідерів та їхнього ресурсу в регіонах. Через це і така війна за кожну цифру.