Вадим Денисенко: Уряд потрібно знімати до того, як починаються протести

Depo.ua обговорив найближчі перспективи для уряду і можливість масових протестів з директором Українського інституту майбутнього Вадимом Денисенком

- Зараз точиться багато розмов про відставки окремих міністрів. Найчастіше називають віце-прем’єр-міністра – міністра з питань стратегічних галузей промисловості Олега Уруського, міністра оборони Андрія Тарана, міністерку соціальної політики Марину Лазебну. А чи можлива відставка всього Кабміну?

Згідно з даними Українського Інституту майбутнього, 63% українців виступають за відставку уряду. Тобто, суспільство відставку підтримує. Але головна проблема Зеленського у відсутності лавки запасних. Можна поміняти Лазебну, Тарана, ще кількох людей, і відразу почати велику субсидіарну кампанію, що якось згладить ситуацію. Але такі кадрові зміни можуть зіграти, а можуть і не зіграти. Чим довше тягнутимуть з перезавантаженням уряду, тим гірше буде для самого Зеленського. Аби зробити ще один рейтинговий ривок – а зараз його рейтинг застабілізувався на рівні 30% - йому вигідно змінити уряд. Питання: де взяти людей і на прем’єра, і на міністрів…

Слід розуміти, що весь кадровий підбір, який ми бачили протягом останнього часу, зводився до "своїх людей". Тому, якщо когось обиратимуть, то з оточення президента. Наскільки я розумію, ті, кому можна довірити уряд, не дуже туди хочуть іти. Набагато вигідніше сидіти в Офісі і не нести жодної відповідальності за будь-які дії.

- Тоді можна призначити технічний уряд на певний час. Щоб випустити пару. Поставити на чолі умовного технократа…

Нема такої людини на сьогоднішній день. Це, перше. Друге – чужого не поставлять. Прем’єр – людина, якій треба довіряти на всі сто відсотків. Це як Генпрокурор, голова Верховної Ради. Обпікшись на Разумкові, на Рябошапці, на Богдані поява чужого, хай і технічного, прем’єра – виключена.

- Є теми, які дратують суспільство. Ті ж тарифи. Очевидно, восени буде ще один локдаун. Може тоді, а не прямо зараз, таки виникне потреба змінити уряд?

Тарифи – серйозна проблема, проте критичною вона стане через півтора-два місяці. А в новий локдаун треба входити або з новим Кабміном, або не міняти його взагалі. Вже зараз чітко видно, що уряд не пропонує жодних запобіжників для бізнесу на випадок чергового локдауну. Тобто, якщо відправляти у відставку Кабмін, ставити прем’єра і нових міністрів потім – це втрата часу. Тож Зеленському вигідніше перезавантажити уряд наприкінці вересня, і вже нова урядова команда реалізуватиме заготовки щодо цін, субсидій, тарифів, допомоги при локдауні і таке інше.

- Повернемося до варіанту з точковими кадровими змінами. Хто, наприклад, може замінити того ж Тарана. Багато прізвищ називається…

У тому й справа, що кожного дня з’являються нові прізвища. Механізм пошуку людини на посаду виглядає наступним чином: дізнаються, що хтось зайшов в Офіс президента або мав ті чи інші зустрічі, відразу через Телеграм-канали і боти розганяють негативну інформацію, вона потім кладеться на стіл багатьом людям. Мовляв, не можна такого зашквареного ставити. У такий спосіб збивається будь-яка кандидатура. Так триває останніх два-три місяці.

- Найвірогіднішим кандидатом на посаду міністра оборони називають Юрія Гусєва. З ним така ж історія?

Неможливо сказати, чи буде Гусєв міністром. Один день він "міністр", наступного дня вже ні. Ми бачимо, як почали витягати якісь історії з його минулого життя. Так само по будь-якому іншому прізвищу, і по будь-якій посаді в уряді.

- Під час виступу на День Незалежності Зеленський багато казав про необхідність єднання. Чому б не запропонувати увійти до складу уряду представникам інших сил, якщо така біда зі своїми кадрами?

Дійсно, у його виступі йшлося про те, що наші найбільші проблеми всередині нас, що потрібно єдиним фронтом працювати і рухатися вперед. Однак минуло два тижні і… жодного кроку в цьому напрямку. Був гарний початок, аби зробити хоча б імітацію об’єднання країни. Запропонувати посади міністрів представникам інших політичних сил. Це дало би змогу показати здатність вийти за межі "слуг народу", але цього не зроблено. Навпаки, вони все більше капсулюються всередині своїх.

- Соцопитування показують, що українці не готові до масових вуличних протестів. А якщо нема протестів, немає й сенсу робити з уряду громовідвід

Значних протестів справді не буде. Вони готуються певними людьми, певними політичними силами під певні політичні або соціальні гасла. От чи може Юлія Тимошенко підняти восени антитарифні протести? Я вважаю, що вірогідність цього сценарію достатньо низька в силу кількох моментів. Перший: робитиметься все для того, щоб якось зменшити тарифний удар. Через субсидіарну кампанію або волюнтаристським рішенням щодо фіксації ціни на газ. Другий момент: можуть існувати кілька кримінальних справ, які стосуються найближчого оточення Тимошенко. Такі справи зв’язуватимуть їй руки. Це ж стосується й ОПЗЖ, яка також гойдає тарифну тему.

Однак це зовсім не означає, що коли на Банковій нема 50 тисяч протестувальників, то тема тарифів зникає. Ні, вона залишається киплячим котлом, йде в накопичення до інших проблем. Вона або вистрілить, якщо недолуга політика триватиме далі, або не вистрілить, якщо вдасться економічно і далі петляти. Чекати, вистрілить чи ні? Уряд треба знімати до того, як починаються бунти. Коли знімаєш під час бунтів, ти граєш не на випередження, а дієш постфактум. Це для будь-якої влади - дуже складне випробування.