Вадим Денисенко: Головне – не прізвище нового прем’єра, а те, наскільки він буде самостійним

Про це в інтерв'ю Depo.ua розповів керівник Центру вивчення Росії та окупованих територій, народний депутат VIII скликання Вадим Денисенко

- Наскільки висока вірогідність того, що Тігіпко стане прем’єр-міністром?

⁃ Почати треба з того, що чудес не буває, міняти потрібно не одного прем‘єра, а, як мінмум 20-30 топ чиновників, без цього перезапустити той хаос, який зараз називається виконавчою гілкою влади неможливо. 

- І все ж, давайте повернемося до керівника цього "хаосу", до посади прем‘єра...

- Насправді кастинг на посаду нового прем’єра відкритий вже давно. Зеленський, коли йому говорять про необхідність щось міняти, останні кілька місяців просить дати йому прізвище нового прем’єра. Чутки саме про Тігіпка з’явилися тому, що його бачили в ОП і після цього стали говорити про це вже як про доконаний факт. Відповіді на те, чи стане він прем’єром, я думаю, залишилось чекати недовго. Але головне питання навіть не в тому, буде він прем’єр-міністром чи хтось інший. Головне питання в тому, яка ступінь свободи буде в прем’єр-міністра в прийнятті популярних і перш за все –непопулярних рішень. Просте питання: якщо віце-прем’єром стане Хорошковський, то хто буде головніший в уряді? Або не менш важливе питання: чиїми людьми  будуть міністри фінансів, економіки, соцполітики, хто очолить гуманітарний блок. Від цього всього буде залежати ефективність чи неефективність уряду. 

При цьому, якщо ми говоримо про Тігіпка, то серед реальних союзників в команді Зеленського у нього є лише одна людина – спікер парламенту Разумков. Більше у нього реальних союзників, на яких він може покластися і які підставлять плече, в нього немає.

- На що можна чекати, якщо Тігіпко все ж стає прем’єр-міністром?

- Від нового керівника уряду, як і від Зеленського, люди чекають тільки три речі.

Перша – мир на Сході. Від прем’єр-міністра це взагалі не залежить, але він все одно буде втягнутий в ті чи інші переговорні процеси.

Друга - швидке вирішення соціальних питань. Зрозуміло, що в нинішній ситуації – це нереалістично і неможливо.

Третя – зі сфери філософії, назвемо це справедливістю. Сюди входять і корупція, і дві газові платіжки, і багато інших речей, які постійно трапляються і з’являються. Тут прем’єр-міністр може ухвалювати рішення, які можуть навіть сподобатися електорату. Але все залежить від того, наскільки серйозно буде його комунікаційна історія переплітатися з політичними забаганками з ОП. 

Швидких і коротких рішень сьогодні де-факто не існує. Ба більше, я думаю, що ніхто не хоче входити в земельну реформу і взагалі до того, як буде прийнято закон про землю, говорити про те, хто буде новим прем’єр-міністром, мабуть, усе ж таки, не зовсім правильно. Три тижні в нашій політиці - дуже багато.

- Тігіпко як прем’єр не буде в опозиції до Зеленського?

- Потрібно чітко розуміти, що Тігіпко свого часу зайшов в Україну в якості партії Півдня. Зараз Зеленський, судячи з усієї соціології, оформлює так звану Партію Півдня, його базовий електорат – це Миколаївська, Херсонська та Одеська області, де традиційно найсильніші позиції були і в самого Тігіпка. Тому вони є людьми з одного електорального поля. І наскільки вони в певний момент можуть підсилювати одне одного або навпаки почати конкурувати за виборця – це окреме питання, над яким, власне кажучи, навряд чи взагалі хтось думав в Офісі президента.

Не треба забувати, що після зливу інформації про Тігіпка-прем’єра може з’явитися маса згадок про  пенсійну реформу і решту його провалів, плюс уряд Януковича, плюс люстрація і багато інших речей. Але може і не з’явитися. Зараз ми побачимо ставлення до цієї кандидатури олігархів, які тримають канали і визначають політику держави.

Але ще раз хочу наголосити - Тігіпко перший із засвічених". Зараз може з‘явитися і Вітренко і багато інших.

- Милованов заявив, що епідемія коронавірусу в Китаї дає шанс українському бізнесу. Але наскільки це співвідноситься з реальністю, враховуючи обсяги експорту України в Китай? Наприклад, за даними того ж Милованова, Китай став одним з найбільших імпортерів соняшникової олії

- Тут треба почати з того, що після повернення з Нових Санжар, коли було створено штаб порятунку країни від коронавірусу, на чолі з Гончаруком, цей штаб жодного разу не засідав. Принаймні ми не чули жодного повідомлення про те, що він ухвалив якесь рішення, дав доручення закупити маски, закупити тести - ніякої бюрократичної роботи, без якої неможливо рухатись далі державі, в цьому питанні не відбувалося. Ба більше, вловивши, що президентові потрібні легкі піар-рішенння, різні люди створюють навколо нього величезний інформаційний шум. Кожен з цих людей має різну мотивацію, але основна мотивація  полягає в тому, щоб зберегтися на своїх посадах якомога довше і при цьому якомога довше нічого не робити.

Тому єдиний реципієнт цього виступу міністра економіки – Зеленський, якого Милованов спеціально вводить в оману. Події навколо коронавірусу протягом останніх тижнів, починаючи від абсолютно безглуздого вчинку Скалецької і  порятунком дами з собачкою не передбачають жодного аналізу

Якщо ж ми будемо говорити безпосередньо про Китай і економіку, міністерство Милованова не провело жодного засідання з приводу того, як тамтешня епідемія коронавірусу вплине на структуру експорту/імпорту нашої країни. Про це взагалі ніхто не говорить

- А в чому причина? 

- Міністр просто не розуміє, що відбувається в економіці. Але ж крім експорту/імпорту є ще низка дотичних речей. Перша і важлива – це логістика. Так чи інакше, товари з Китаю проходять через українські порти, через українську залізницю,  і вони понесуть сукупні втрати. А цього теж ніхто не прорахував.

Ніхто не говорить про те, як це вплине, в першу чергу, на сировинні ціни: метал і зерно, які становлять значну частку нашого експорту в Китай. Сповільнення економіки Китаю не може не вдарити різко по цінах на ці базові товари української експортної промисловості. Скільки ми недоотримаємо в бюджет від експорту, за умови дуже міцної гривні, ніхто взагалі не говорить. 

Водночас, судячи з подій в Італії, поява коронавірусу в решті країн Європи – це питання тижнів, якщо не днів. І тому, коли ми говоримо про економіку, з великою долею вірогідності можна казати, що світова економічна криза має всі шанси розпочатися саме через епідемію. Якщо вона (епідемія) не буде локалізована, або не буде знайдено вакцину протягом наступних двох місяців.  За умови, що до травня буде нагнітатися ця паніка, ми можемо увійти в світову економічну кризу, а вона безумовно вдарить по економіці України.

Існує також низка речей, які безумовно вплинуть на внутрішньоекономічні процеси всередині держави. Ми стоїмо на порозі великої приватизації. Якщо в нас буде падати економіка, я не здивуюся, коли певні люди, особливо той самий Милованов почнуть говорити, що для збереження економіки нам потрібно терміново і не дорого продавати певні об’єкти. Я не виключаю, все це забалакування проблеми потрібне для того, щоб через деякий час сказати: єдине, що нас може врятувати – це велика приватизація за безцінь.

Тому, власне кажучи, Милованов – це не просто зло, це велике зло для української держави.

- А ми готові до коронавірусу, якщо завтра він в нас з’явиться?

⁃ Станом на сьогодні можна зробити висновки, що ніякої серйозної підготовки не ведеться, ніякого розуміння того, що відбувається, нема. Нам говориться про те, що треба терміново відродити Санепідемстанцію. Можливо її і треба відродити, але на це піде 6 місяців – якраз коли епідемія закінчиться. Питання, чи МОЗ контактує з колегами з інших країн, чи переймає в них досвід. Поки що в нас головний принцип – це ізолювати всіх кого можна, але це все може тільки сповільнити певні процеси, а не врятувати.

І я вже не говорю про комунікаційні історії, їх як не було, так і нема після Нових Санжар. Таке враження, що на цьому все стосовно протидії коронавірусу і завершилося. Тому на жаль, в принципі, я не здивуюся якщо через пару тижнів в нас почнеться велика інформаційна паніка.

Ну а поки маска, яка коштувала в опті 1.40-1.50 грн зараз вже коштує 4-5 грн.