UK
Для цього матеріалу переклад іншими мовами відсутній, спробуйте перевірити пізніше

Уряд підтримав план дій щодо реалізації Стратегії національно-патріотичного виховання

Кабінет міністрів ухвалив постанову "Про затвердження плану щодо реалізації Стратегії національно-патріотичного виховання на 2020-2025 роки", а також розпорядження "Про схвалення Концепції Державної цільової соціальної програми національно-патріотичного виховання на 2020-2025 роки"
 

Про це повідомив міністр Кабінету міністрів Олег Немчінов у Telegram, повідомляє Depo.ua.

Таке рішення було прийнято урядом на засіданні 9 жовтня.

"Метою цих актів є розвиток цілісної загальнодержавної політики національно-патріотичного виховання; налагодження міжрегіональної та міжвідомчої  взаємодії у сфері національно-патріотичного виховання з метою утвердження єдиної національної системи цінностей", – зазначив він.

За його словами, неврегульованість питань щодо національно-патріотичного виховання в українському просторі сьогодні спостерігається низка негативних явищ, якi створюють реальні й потенційні загрози національній безпеці у воєнній, гуманітарній, соціальній, економічній, внутрішньополітичній та інших сферах.

Немчінов зазначив, що за результатами експертно-аналітичного дослідження, проведеного у 2017 році спостерігається низка загрозливих чинників:

по-перше, загрозлива ситуація з piвнем локальної ідентифікації. Так, якщо на Заході "громадянами України" себе вважають 80,6 % pecпондентів, у Центрі — 79,7 %, на Півночі — 70,1 %, на Сході — 67,4 %, на Півдні — 66,0 %, то на Донбасі лише 42,7 %. Регіональний розподіл висвітлює дуже високі показники ідентифікації з Радянським Союзом на Донбасі 20,7 % та Півдні – 11,8 %;

по-друге, критична ситуація з використанням української мови, яку використовує менше половини населення (44,5 %), при цьому кожен третій використовує російську мову. Колосальний розрив існує при регіональному розподілі — на Заході українською мовою у ciм’ї спілкуються 95,2 % опитаних, на Донбасі — 2,7 %;

по-третє, занепокоєння викликає готовність до захисту України зi зброєю в руках - 60,2 % респондентів не мають таких намірів. Найчастіше про готовність брати участь у захисті України говорять мешканці Заходу, найменше — Донбасу, лише 37,6 % pecпондентів готові захищати незалежність i територіальну цілісність України ненасильницькими методами, такими як волонтерство, благодійність тощо;

по-четверте, низький piвень сформованості цінності державної символіки i дій з її вшанування. Державні символи викликають почуття гордості лише у 25,7 % населення України;

по-п'яте, непокоїть надзвичайно низька активність національно-патріотичних громадських організацій. Їх членами є лише 1,1 % населення України, ще 61,3 % pecпондентів нічого не знають про діяльність таких організацій.

"На вирішення зазначених проблем розроблені основні заходи, які спрямовані за такими напрямами: удосконалення нормативно-правової бази щодо національно-патріотичного виховання; упорядкування та вдосконалення системи військово-патріотичного виховання; організація та координація інформаційно-просвітницької роботи у сфері національно-патріотичного виховання; забезпечення належної організації науково-дослідної та методичної роботи у сфері національно-патріотичного виховання; забезпечення скоординованої діяльності у сфері національно-патріотичного виховання", – повідомив міністр.

Нагадаємо, університет Франка вимагає повернути обов’язкове ЗНО з української літератури.

Більше новин про події в Україні та світі на Depo.ua
 

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

deneme