Український посол у Німеччині відхрестився від сайту "Миротворець"

Про це заявив посол України у Німеччині Андрій Мельник в статті Welt, передає Depo.ua з посиланням на ЄП.

Посол України запевняє, що Київ "з увагою взяв до відома" прохання Берліна.

"Це суто приватний веб-сайт. Українська влада не несе відповідальності за зміст домашньої сторінки цієї організації. Проте Україна готова до серйозного продовження дискусії щодо проблеми "Миротворця" з німецькими партнерами. Особисто я вважаю, що сумнозвісний список є недопустимим та недоречним", - зазначив Мельник.

Водночас дипломат засудив "страшні сценарії" у медіа Німеччини про те, що Україна нібито бажає смерті Шредеру.

"Висловлюючись недипломатично, це є цілковитою дурницею. Це просто годування пропагандистських наративів Кремля", - вважає посол.

За словами Мельника, ця ситуація відволікає увагу від справжньої проблеми - лоббістських послуг, які колишній німецький канцлер надає президенту РФ Владіміру Путіну у Європі.

Шредер є головою ради директорів найбільшої російської енергетичної компанії "Роснефть" і особистим другом Путіна. Мельник також нагадав, що Шредер потрапив до списку "ворогів України" після слів про те, що анексія Криму має бути визнана.

Нагадаємо, Німецьке міністерство закордонних справ закликало Київ вжити дій для закриття сайту "Миротворець", на якому розміщені переліки "антиукраїнських діячів", а нещодавно до списків додали і екс-канцлера Німеччини Герхарда Шредера.

15 листопада, стало відомо, що Німеччина вимагає від України закрити сайт "Миротворець", де з'явилося ім'я колишнього канцлера ФРН Герхарда Шредера у переліку "антиукраїнських" діячів.

9 листопада колишній канцлер Німеччини Герхард Шредер потрапив у базу даних сайту "Миротворець".

19 березня у світлі наростаючої напруги між західними країнами і Росією міністр закордонних справ України Павло Клімкін закликав ввести санкції проти колишнього канцлера Німеччини Герхарда Шредера.

Довідка. Держави ЄС озвучили рішучу вимогу до Києва закрити сайт у травні 2016 року, коли на ньому були оприлюднені списки журналістів, зокрема західних, які через виконання професійних обов'язків змушені були отримувати акредитацію від влади самопроголошеної "ДНР".