У тіні Вашингтона: Чому Угорщина зменшує градус конфлікту з Україною

Сьогоднішній візит очільника МЗС Угорщини Петера Сійярто до Києва, попри "погрози українських націоналістів", які в слові "Україна" робили дві орфографічні помилки, вийшов трохи незвичним. В першу чергу – через якщо й не позитивну, то, принаймні, нейтральну риторику.

"Немає жодних підстав вважати, що українські угорці схильні до сепаратизму. Так само, немає жодних підстав вважати, що українська держава хоче завдати будь-якої шкоди українським угорцям Закарпаття", – заявляв очільник українського МЗС Дмитро Кулеба. "У нас виникли негативні емоції через події, коли поліція прийшла обшукувати приміщення Центру угорців на Закарпатті... Але ми не хотіли би, щоби наші відносини були цим обтяжені" – дещо стриманіше вторував йому угорський колега.

У Київ Сійярто прихопив "мішок подарунків" у вигляді 50 апаратів ШВЛ, обіцянки кредиту у €50 млн на дороги Закарпаття, та інші приємні "дрібнички" на кшталт проведення масштабного онлайнового бізнес-форуму між підприємцями з двох країн.

При тому, що цікаво, угорська сторона ніби й не відмовилася прямо від своїх вимог стосовно українського законодавства, зокрема, законів про освіту та державну мову. Але при тому вже не озвучується безальтернативне бажання ці нормативні акти скасувати чи принаймні скоригувати. "Я звернувся до пана міністра(Кулеби – ред.), щоб ми розпочали спільну роботу над законом про мову, який викликав напруження у наших відносинах. Ми також хочемо створити робочу групу, яка отримає повноваження щодо того, яким чином потрібно втілювати закон про освіту", - сказав Сійярто. Що, ймовірно, є натяком на те, що зміну специфіки "втілення" закону про освіту, простіше кажучи, сповільнення його імплементації, в Будапешті розглядають як варіант виходу з кризи.

В цьому місці може виникнути логічне питання – а що саме стало причиною зміни курсу і риторики очільника угорського зовнішньополітичного відомства, який іще декілька місяців тому вів себе набагато жорсткіше?

Скоріше за все, на ситуацію вплинула ціла низка факторів. На кшталт зниження запиту в угорському суспільстві на патерналістську риторику Орбана стосовно "захисту всіх угорців світу".

Втім, ключовою причиною трансформації зовнішньополітичного курсу Угорщини стосовно України, ймовірно, стала зміна влади у Сполучених Штатах.

Добряче роздратувавши Брюссель та Берлін нехитрим популізмом та тривіальними забавами з верховенства права, дотепер очільник Угорщини міг розраховувати на підтримку з боку США. Він відверто агітував громадян США голосувати за Трампа. Він публічно лаявся з Байденом. Сіярто публічно закликав "притягнути до відповідальності" Байдена за "тиск на Україну" і старанно повторював трампівські закиди стосовно Гантера Байдена і Burisma. 

І зараз, коли владна команда у Вашингтоні безповоротно змінилася, угорський лідер, схоже, зрозумів, що у нього є два сценарії подальшого геополітичного майбутнього. Покращення стосунків з ЄС та США – наскільки це можливо без відмови від своєї політичної риторики і схильності до політичних маніпуляцій. Або зміцнення дружніх зв'язків  Росією. Покращення стосунків з Україною – натяк на те, що перший варіант видається Орбану все-таки цікавішим.

Втім, і святкувати остаточне завершення українсько-угорського конфлікту, напевно, теж іще рано. Оскільки в разі появи політичної доцільності в продовженні цього конфлікту, як внутрішньої, так і зовнішньополітичної, чинний угорський лідер вагатися, схоже, не стане.