У Державному агентстві водних ресурсів "загубили" 94 млн грн

Такий факт було виявлено під час перевірки виконання бюджетних програм Держводагентством упродовж 2015-2017 років, а також трьох місяців поточного року, передає Depo.ua із посиланням на Державну аудиторську службу України.

"За обліковими даними агентства на початок 2015 року вартість невідшкодованих нестач і втрат матеріальних цінностей складає 76,1 млн грн, тоді як на кінець 2017 року вартість таких втрат склала 94 млн гривень. Тобто за період дослідження аудиту обсяг крадіжок майна збільшився на 17,9 млн гривень. З усієї вартості таких втрат на винних осіб віднесено лише 2,8 млн гривень", - йдеться у звіті аудиторів.

Також під час перевірки було виявлено, що не працює половина насосних станцій для зрошування земель у системі Держводагентства.

"Аудиторськими дослідженнями встановлено, що з кожним роком зростає кількість непрацюючих насосних станцій та зменшується фактична площа зрошувальних земель, водогосподарська мережа не відновлювалася впродовж кількох десятиліть, а обладнання закуповувалося у період із 1960 до 1984 роки", - зазначають аудитори.

У цілому із загальної кількості наявних 1 тис.170 насосних станцій зрошувальних систем із різних причин виведено з експлуатації 597, тобто 51% усіх наявних станцій.

Під час перевірки також з'ясовано, що відповідно розпорядчих документів Держводагентства, загальна площа підготовлених до поливу земель наразі становить менше половини від необхідної площі.

Зокрема, у звіті зазначається, що площа зрошувальних земель у досліджуваному періоді, без урахування АР Крим та окупованих територій Луганської та Донецької областей, становить 1 765,5 тис. гектарів.

Водночас, відповідно до розпорядчих документів Держводагентства, загальна площа підготовлених до поливу земель у 2015 році склала 690,2 тис. га, у 2016 - 680,9 тис. га, у 2017 - 650,3 тис. га, у 2018 - 651 тис. га, тобто близько 40% від загальної площі зрошувальних земель.

Окрім того, було виявлено, що в окремих міжрайонних управліннях водного господарства протяжність трубопроводів внаслідок крадіжок скоротилася майже на половину.

Так, на Харківському міжрайонному управлінні водного господарства станом на 1 січня 2016 року обліковувалися викраденими 150,4 тис. протяжних метрів магістральних трубопроводів, що становить 44% їх загальної протяжності. При цьому збитки від втрати такого майна склали понад 13 млн грн, які до цього часу залишаються невідшкодованими винними особами.

Через крадіжки трубопроводів не експлуатується жодна із насосних станцій у Краснокутському міжрайонному управління водного господарства. Це призвело до порушення цілісності меліоративних систем, зазначають аудитори.

У Держудитслужбі також висловили сумнів, що Держводагентство у поточному році зможе реалізувати програму із забезпечення централізованим водопостачанням сільських населених пунктів, що користуються привізною водою.

На програму в цьому році з держбюджету було передбачено 125 млн грн, але паспорт програми був затверджений лише у липні поточного року. Це може призвести до скорочення часу на реалізацію потрібних заходів, а також на освоєння виділених коштів, вважають аудитори.

Аналогічна ситуація склалася із реалізацією програми, яка передбачає захист від шкідливої дії вод сільських населених пунктів та сільськогосподарських угідь, в тому числі в басейні р. Тиса у Закарпатській області.

Паспорт цієї програми на 2018 рік станом на момент завершення аудиту не був затверджений, оскільки тривало погодження плану заходів Міністерством фінансів.

У Держаудитслужбі вважають, що таке зволікання може призвести до скорочення часу на реалізацію потрібних заходів і неосвоєння виділених з держбюджету на 2018 рік 139,3 млн грн. Як наслідок питання протипаводкового захисту та берегових ерозій на транскордонних ділянках річок залишаться не вирішеними, зазначають аудитори.

Нагадаємо, головою Держводагентства є Ірина Овчаренко. Вона була призначена на цю посаду у 2016 році. До того часу із 2015 року Овчаренко була виконувачем обов'язків голови .