Два виміри безпеки: Як Зеленський зможе використати зустріч з Байденом

Вчорашній телефонний дзвінок президента США Джо Байдена до його українського колеги, без сумніву, став результатом радикального і дещо панічного інтерв'ю нашого гаранта американському виданню Axios. Запрошення до Вашингтона після завершення європейського турне Байдена, яке було озвучене в ході вчорашньої розмови, хоч і не зовсім гладко збігається з планами і побажаннями Банкової, де хотіли поговорити з господарем Білого дому до його подорожі в Женеву, насправді має і свої переваги. Хоча б із тої точки зору, що вислуховувати побажання Зеленського перед розмовою із Путіним президенту США особливої потреби немає – ці побажання і так загальновідомі. Натомість розмова з Байденом після його зустрічі із Путіним спроможна, теоретично, додати якоїсь бодай мінімальної ясності до подальших планів Кремля в українсько-російському конфлікті.

Звісно, не надто гарною вийшла ситуація із вчорашньою заявою Єрмака про велике й нестримне бажання Байдена надати Україні ПДЧ у НАТО. Всі згадки про це бажання – вочевидь, після наступного і менш публічного дзвінка із Вашингтона – таємничим чином зникли з президентського сайту. Втім, це подробиці.

Ключовим в цій історії є той момент, що український президент отримає можливість для розмови з Байденом. За умов, коли останній, бодай теоретично, може відчувати легку провину за геополітичний торг інтересами України в обмін на покращення стосунків з Німеччиною. Хоча, зважаючи на колосальний політичний досвід Байдена, надто розраховувати на це почуття провини не варто.

Окрім того, невдовзі після розмови з Путіним Байден може відчувати й помітне роздратування поведінкою російського президента. Це роздратування може бути конвертованим не тільки в дружні дипломатичні декларації, селфі Зеленського із Байденом та розмови про "безкомпромісний захист національних інтересів у будь-якій точці світу", але і в позитивні для України рішення у двох критично важливих площинах.

Перша із них – безпекова. Тут, щоправда, надії на отримання ПДЧ у НАТО в режимі "вже і зараз", як того хотілось би Банковій, є фактично нульовими. Але про певний "субститут" – наприклад у створенні якоїсь дорожньої карти, з чітко сформульованими умовами, у разі досягнення яких Україна таки отримає ПДЧ. Подібний документ, насправді, був би вигідним не тільки для України, але і для США та ЄС. Оскільки продемонстрував би Путіну, що тактика розпалювання конфліктів, які блокують вступ пострадянських країн до Північноатлантичного альянсу перестала працювати. Окрім того, євроатлантичні обіцянки з боку США можуть бути доповнені цілком реальними озброєннями, а також спільною розробкою комплексних заходів, спрямованих на протистояння російському домінуванню в чорноморському регіоні. Де б українська сухопутна силова компонента доповнювалася повітряною та, наскільки це можливо, морською компонентами країн альянсу.

А інша сфера, де розмова Зеленського із Байденом може мати продуктивні наслідки – це питання забезпечення енергетичної стабільності України після, схоже, практично неминучого старту "Північного потоку-2". І тут є чимало перспективних шляхів вирішення проблеми. Починаючи від довгострокових – на кшталт початку будівництва багатостраждального LNG-терміналу. Який, після початку спорудження каналу "Стамбул", потенційно може стати вирішенням українських проблем із вуглеводнями. І завершуючи підтримкою з боку Вашингтона участі України в проекті Baltic Pipe, покликаному доставити норвезький газ до країн Східної Європи. І навіть в питанні розвідки та початку експлуатації чорноморського шельфу, з яким не впорався попередній керівник "Нафтогазу" – і так само не впорається чинний, Білий дім міг би допомогти Україні.

Втім, успішність скорих переговорів із президентом США наразі залежить від двох факторів. Один із них – це здатність чинної української влади сформулювати адекватні теми для розмови. Спрямовані не на збільшення президентського рейтингу, а на забезпечення національних інтересів у довшій перспективі. А інший фактор – це здатність української влади переконати Білий дім у тому, що розмови про необхідність ліберальних та антикорупційних реформ дають бодай якийсь практичний результат. І той факт, що до зустрічі з БАйденом залишилося два тижні, дає Банковій достатній часовий лаг для якихось практичних кроків у цьому напрямку.