Діра в бюджеті та Донбас: Яка війна чекає на уряд Гончарука

У лютому планується проміжний звіт Кабміну. З цією подією експерти пов’язують активізацію прем’єр-міністра та членів його команди на кількох напрямках, чи не найголовніший із яких - тарифний. У п’ятницю Гончарук побував у Житомирі, де відвідав житловий будинок, у якому провели заходи з термомодернізації. "У 2020 на повну потужність запрацює Фонд енергоефективності за новим принципом: "згори-донизу", анонсував він нововведення у сфері ЖКП. Того ж дня прем’єр повідомив про ще один успіх: 43 підприємства здійснили перерахунок тарифів на тепло у 21 області та місті Києві. "Як результат — за грудень люди отримали ціну в платіжках до 30% меншою", похвалився Гончарук. У той же час його опоненти зауважують, що заслуга уряду у цьому не значна, адже падіння ціни на газ стало трендом, Кабмін лише скористався нагодою. І зараз піариться.

Не на користь Гончаруку перед звітом перед парламентом піде і падіння гривні після певного періоду її укріплення. Психологічний ефект фінансового покращення завдяки росту національної валюти ризикує змінитися ефектом невизначеності. Але найпотужнішого удару по позиціях уряду можуть завдати не реальні проблеми в економіці, а боротьба між групами впливу у владі та поза нею за посади в Кабміні.

Ще в середині січня парламентський комітет узгодив кандидатуру голови Івано-Франківської ОДА Дениса Шмигаля на посаду віцепрем'єр-міністра — міністра розвитку громад та територій замість міністерки Альони Бабак. Підтримав Шмигаля і Гончарук. Але можливе призначенця відразу прив’язали до групи впливу Рината Ахметова. Далі – більше: виступи Гончарука або його міністрів на телеканалі "Україна" відразу обростають припущеннями про поглиблення дружби Ахметова з Гончаруком. Аж до появи в уряді інших посадовців з орбіти Рината Леонідовича. Те ж стосується і відвідин міністрами ефірів каналів Віктора Пінчука. При цьому ЗМІ, які розповідають про кулуарні ігри навколо Кабміну, та Телеграм-канали, раз-по-раз "звільняють" та "призначають" ледь не весь склад уряду з Гончаруком на чолі. А ще наголошують, що кадровими розкладами не задоволені у групі впливу Ігоря Коломойського, тому від її представників звучить чи не найбільше критики на адресу прем’єра і його підопічних.

Що з цього правда, сказати наразі складно. Сам Гончарук випромінює впевненість у збереженні свого уряду майже без змін. Хоча, вочевидь, по певних позиціях йому доведеться врахувати побажання Банкової. А от чи врахує вона побажання груп впливу? Тут все залежатиме від великих торгів. На кону – остаточне прийняття закону про ринок землі, закону про працю, також кажуть про повернення до законопроекту про зміни в Конституцію щодо децентралізації і про імперативний мандат. Щодо останнього, то його хотіли нахрапом прийняти у вересні, однак проти виступили самі "Слуги". І ось цю ідею дістали з анналів. Як повідомив нардеп зі "СН" Максим Бужанський, питання про імперативний мандат з’явилося у порядку денному на 4 лютого. Не виключено, що на фоні прем’єріади чи міністріади в Раду внесуть ще кілька цікавих законопроектів, які отримають підтримку в обмін на портфелі в уряді Гончарука. Тобто, поки не прийнято закон про ринок землі та інші дражливі законопроекти, про якісь перестановки в Кабінеті міністрів можна говорити лише умовно.

Але за всіма розмовами про ротації ховаються головні виклики для Гончарука та його урядовців. Це – падіння промвиробництва, дірка в бюджеті (за даними Держказначейства, дефіцит бюджету на кінець 2019-го склав 78,050 мільярда гривень, що на 32% вище, ніж роком раніше), яка лише збільшуватиметься. Так за оперативними даними казначейської служби про виконання бюджету у січні, доходи загального фонду державного бюджету становили 42,6 млрд гривень та були на 13,8 млрд гривень меншими за розпис. Тобто, у січні бюджет недоотримав ¼ доходів. У Мінфіні знайшли пояснення: причини недонадходжень - зміцненням гривні, зниженням ціни на газ і низку інших товарів і зменшенням обсягу імпорту. Тобто, все те, що уряд ставить собі у позитив.  

Є ще один виклик - артикульоване помічником президента Андрієм Єрмаком бажання влади провести вибори на тимчасово окупованих територіях в жовтні цього року. Не важко здогадатися, що під ці розмови активізується тема поновлення виплат пенсій мешканцям ОРДЛО, які ці пенсії не отримували. Нагадаємо, голова комітету ВР з питань соціальної політики Галина Третьякова навіть казала, що ці категорії громадян мають право отримувати дві пенсії – українську та від окупантів. Експерти ж порахували: на 1 січня 2020 року сума заборгованості перед пенсіонерами з ОРДЛО сягне 85 млрд грн. З кожним місяцем ця сума зростатиме. І якщо на Банковій вирішать стимулювати реінтеграцію Донбасу виплатою боргів перед пенсіонерами на окупованих територіях "під вибори", то удар по бюджету виявиться грандіозним. З подальшими негативними наслідками для мільйонів громадян.

Тож, насправді, в усіх цих баталіях навколо уряду головним залишається питання, не коли підуть того чи іншого міністра, або коли відставлять прем’єра, а чи знайдеться на їхнє місце заміна. Не для того, щоб просто тимчасово посидіти в м’яких кріслах, на це точно вибудується черга охочих. Йдеться про інше – чи знайдуться здатні повиправляти помилки і уряду, і Банкової, і парламенту, і чи вистачить у них для цього часу.