Теорія розбитих вікон: Коли кандидати в президенти почнуть ловити хуліганів

10 жовтня о 22:50 на перегоні Фастів-Мотовилівка, що на Київщині, групою невідомих осіб фактично було зруйновано вагон приміського електропоїзда №6036 Фастів-Київ. Вандали розбили всі вікна, повиривали дивани для сидіння, розбили скло автоматичних дверей, пошкодили внутрішнє обладнання салону вагона. Помічник машиніста повідомив поліцію. Однак, це звернення по гарячих слідах було залишено без реагування. Правоохоронці приїхали за неодноразовими викликами на станцію Фастів лише вранці 11 жовтня. Це повідомлення справедливо обурило тисячі українців.

30 липня цього року зловмисники між станціями Сирець і Вишгородська зупинили та розмалювали міську електричку, під час нападу постраждав пасажир - правопорушники не лише розмальовували вагони, а й кидалися камінням. За цим фактом розпочали кримінальне провадження, про результати якого поки невідомо.

Рівно за рік до того подібний інцидент стався на станції імені Георгій Кірпи. Близько 50 молодиків у масках і з битками погрожували локомотивній бригаді, не давали вийти з кабіни машиніста, палили на платформі димові шашки, розфарбовували вагони та знімали все на відео. Також не випускали пасажирів з вагонів електропоїзда. Залізничники викликали поліцію, яка приїхала після прибуття електрички на станцію Борщагівка-Технічна. "На жаль, - констатували тоді в "Укрзалізниці", - кількість випадків розфарбування вагонів збільшується: у 2016 році – 32 випадки, збитки склали 200 тис. грн, 2017-го – уже 42 випадки, що спричинило 720 тис. грн збитків".

17 серпня 2017-го невідомі атакували трамвай на Лісовій трасі в Пущі-Водиці біля зупинки "Спецдиспансер". Люди в масках примусово зупинили вагон, заблокувавши шляху. Водій спробував дізнатися про причини протиправних дій, але невідомі заляпали йому фарбою обличчя. Після цього вони повністю розмалювали вагон. Поліція займалася розслідуванням інциденту, проте, знову ж, про покарання хуліганів громадськість не повідомляли.

А 7 жовтня цього року група підлітків здійснила наліт на магазин на вулиці Грушевського навпроти Маріїнського парку. У натовпі було до 20 осіб у віці приблизно 15-16 років, решта – 10-14 років. Вилітали з магазину з пляшками, жуйками, а частину товару просто розкидали на вулиці біля входу. За цим фактом відкрито кримінальне провадження за статтею "Пограбування" (санкція до 6 років в'язниці). Але й у цьому випадку про перебіг розслідування нічого не відомо.

Це далеко не всі випадки. Вулиці наших міст дедалі більше нагадують постапокаліптичні картинки – розбиті вікна, сміття, недолугі графіті і пропозиції наркоділків на стінах будинків і парканах. Безкарність дрібного хуліганства провокує до наступних правопорушень, а з числа вуличних хуліганів кримінал рекрутує своїх бійців. Від громадян доводиться чути: "Куди дивиться поліція". Дійсно, поліцейські недопрацьовують, проте проблема значно глибша – саме суспільство лояльне до дрібних правопорушень. За таких умов наведення правопорядку на вулицях стає невирішуваною проблемою.

З 80-х років у світі відома теорія розбитих вікон, авторами якої є американські соціологи Джеймс Квін Вілсон та Джордж Келлінґ. Згідно з нею, якщо хтось розбив скло у будинку і ніхто не вставив нове, то незабаром жодного цілого вікна у будинку не залишиться. А після цього там з'являться мародери. Люди мають схильність до ситуативної дії – якщо шибка розбита і за це нікого не покарали, то чому я не можу безкарно розбити шибку чи вітрину в магазині. Тому для зменшення криміногенності на вулицях міст пропонується протидіяти дрібному хуліганству. Зокрема, у Нью-Йорку за часів мерства Рудольфа Джуліані було оголошено війну жебракам, волоцюгам, вуличним пиятикам, "зайцям" у міському транспорті, а стіни з графіті замивалися. Спочатку над Джуліані кепкували, проте до кінця 90-х кількість злочинів щодо особистості у Нью-Йорку зменшилася на 56%.

У теорії розбитих вікон є й критики. Мовляв, на рівень дрібної злочинності впливають соціально-економічні фактори – чим краще люди житимуть, тим менше скоюватимуть злочинів. Утім це далеко не так, навіть у розвинутих економічних країнах вистачає неблагополучних районів, де орудують банди хуліганів.

Місяць тому в Україні гостювала президент Естонії Керсті Кальюлайд, яка взяла участь в прибиранні міського парку в Дніпрі. "Ми всі можемо зробити свій внесок сьогодні і в інші дні, щоб зробити наше середовище проживання більш чистим і красивим", повідомила вона. Замітьте: не хтось повинен прибрати, а ми всі можемо це зробити.

Наші ж кандидати в президенти, "сильні", "розумні" і так далі, обіцяють виборцям ефемерні речі – новий курс, референдуми, мирні плани по Донбасу – проте ні від кого не чути приземлених пропозицій, які можна реалізувати протягом короткого часу. Однією лише критикою поліції вуличну злочинність не здолаєш, а як змінити правосвідомість громадян ніхто з кандидатів не каже. Простіше кажучи, ніхто не хоче особисто шклити розбиті вікна і змивати "творчість" графітників, аби показати приклад високої правосвідомості і культури іншим громадянам.