Тамбовський Київ: Коли провокаторка Ніцой піде у Верховну Раду

Клон колись популярної серед багатьох націоналістів "свободівки" Ірини Фаріон - Лариса Ніцой видала черговий мовний перл, порівнявши Київ і російськомовних киян із Тамбовом.

В принципі, нічого нового про борчиню за українську мову цей пост не розповів. В ньому лише вбачається бажання Ніцой активно повернутися в інформаційний простір, з якого вона останнім часом трошки випала шляхом чергового "мовосрачу". Якщо порівнювати з 2016-м і початком 2017-го, коли письменниця "кидала" монетами в касира, яка відмовилася обслуговувати її українською, боролася за україномовні написи на стінах "Охматдиту", критикувала мовні та освітній Закони, квоти у 75% української на телебаченні замість 100%, її популярність трошки понизилася. Всі меседжі давно відомі і нудні, а нових вона ніяк не придумає.

Та на Тамбові Ніцой повернулася, хоча не тільки в український простір. Письменницю активно тиражують російські ЗМІ, навіть більше, ніж наші - щоб пересвідчитися, варто просто забити її прізвище у Гугл. А українські соцмережі встигли розкритикувати її.

Колись випадок із киданням "копійок" в касира зробив Ніцой чудовий піар, хоча жодних доказів, що це насправді сталося, окрім слів пані Лариси не було. Так само, як і пропозиція на офіційному рівні називати Росію Московією, озвучена нею на мовній конференції. Звичайнісінький тролінг без конструктиву, який фізично не може навіть претендувати на серйозність. Але популярність Ніцой серед окремого прошарку населення такі штуки гарантують. От тільки прошарок цей - надто малий, трошки більше 14 тисяч підписників на "Фейсбуці". Та і це не заважає Ніцой мерехтіти на екранах різних телеканалів, сваритися з нардепами, як у випадку з Мосійчуком, а також активно просувати думку, що на телебаченні та всюди потрібно вводити квоти 100% української мови. Не озираючись на меншини і непахане поле для спекуляцій в Україні на цій темі, яку вже використали наші сусіди, щоб колоти суспільство.

Окремо варто виділити сварку Ніцой із активістами і громадськими діячами, які розробляли мовний законопроект 5670. У розробці брала участь і сама Ніцой, яка входить до Координаційної Ради при Мінкульті. Тоді письменницю обурило, що в законопроекті є пункт, в якому йдеться, що "Статус української мови як єдиної державної мови не може бути підставою для заперечення мовних прав і потреб осіб, що належать до національних меншин". Окрім цього, що нацменшини можуть навчатися у садках та початковій школі мовою меншини. В Законі про освіту між іншим йдеться, що Починаючи з 5 класу вся освіта відбуватиметься українською мовою, винятки можливі лише для представників корінних народів (перш за все кримських татар), які можуть зберігати двомовне навчання до закінчення старшої школи. І через цей Закон в нас вже виникли певні протиріччя з Угорщиною, які стали наслідком, наприклад, зірваної угорцями комісії Україна-НАТО і так далі. Але в ньому немає повного домінування української над іншими, без захисту інтересів інших мов. Тому на думку Ніцой українська мова в законі про освіту теж не є захищеною. А щодо 5670 пані письменниця детально описувала, що вимагала змінити одне слово в проекті "навчання" мовою нацменшин на її "вивчення". Мовляв, якщо йтиметься про навчання, то українська мова знову ж таки не буде захищеною. От тільки зміст в тому, щоб дозолити нацменшинам саме навчатися власною мовою згідно окремих положень, а не лише вивчати її. Такий принцип сповідується демократичними країнами, присутній навіть в прибалтиці.

Один з активістів, ініціаторів написання законопроекту та борець за українську мову в усіх сферах "И так поймут" Роман Матис, за словами Ніцой, назвав її провокатором, що хоче завалити Закон.

Олександр Іванов, який також був у громадській групі щодо закону 5670, повідав Depo.ua, про провокації Ніцой.

"Почну із її дій по законопроекту про квоти на україномвоні пісні на радіо. 34%, які вдалося протиснути - це максимально можлвий адекватний резульатат. Ніцой валила на засіданнях цю квоту і вимагала 100% україномовних пісень. Звісно, таке б ніколи не пройшло. І законопроект не прийняли", - сказав він.

"Те саме з освітою. Вона вимагала взагалі заборонити меншинам навчатися рідною мовою в школах. Те, що прийняли і так наштовхнулося на дикий спротив з боку меншин. Якби її варіант пішов - звісно нічого б не прийняли. Так само вона бореться проти законопоекту Про державну мову 5670-д. Тобто, це її стиль - вимагати неможливих суперечливих змін до законопроектів, за які потім не проголосують. І таким чином вона намагається валити корисні законопроекти. А на додачу, вона ще працювала колись помічником Ганни Герман", - зазначив Іванов.

Діяльність Лариси Ніцой насправді виглядає звичайною технологією. Вона, як відома Ірина Фаріон, спекулює на мовних скандалах і навіть отримує у свій пул аудиторію колись скандальної "свободівки". Втім, якщо дивитися на пропозиції Ніцой по українізації, вона на відміну від нардепів, доктора юридичних наук, представника України в ООН з прав людини Володимира Василенка (законопроект 5670), активістів "И так поймут", не бере до уваги важливий момент моноетнічності нашої держави, а також принцип захисту мов нацменшин, який сповідується у ЄС. І немов навмисно робить акцент на радикалізації суспільства навколо мовного питання за принципом: або українська, або нічого. Якщо додати правки, які подобаються Ніцой, до законопроектів - вони автоматично будуть завалені Верховною Радою. Оскільки, Україні сьогодні не потрібен міжнародний скандал. А у випадку із неповагою до мов нацменшин, який чи навмисно, чи нерозуміючи немов просуває Ніцой, він гарантований. Таке рішення не прийматиме і Венеціанська комісія. А скандал ініціюватимуть першими наші сусіди - угорці, румуни, та навіть поляки, не кажучи вже про росіян. Геополітичних сусідів не обирають, але відгородитися стіною від них не вийде - доведеться говорити. Тому, у внутрішній політиці в моноетнічній країні все ж потрібно озиратися на загрози, і сповідувати принцип власних інтересів, підключаючи голову, а не популізм.

Яка практична користь від діяльності Ніцой? Всі ці заяви про Тамбов у Києві раніше ставали об'єктом для мовних суперечок між російськомовними та україномовними українцями. Відсоток російськомовних через діяльність пані Лариси не зменшився, а от розкол у суспільстві, який породжують ці дискусії, навпаки, збільшується. Важливий момент. Дослідження чотирьох провідних соціологічних компаній України: SOCIS, КМІС, Рейтинг і Центру Разумкова, проведене за підтримки Комітету виборців України наприкінці минулого року. З нього видно, які проблеми українці вважають найактуальнішими: війна, ціни, низькі зарплати і пенсії. Мови у переліку немає.

Безумовно, що українізація дуже потрібна нашій державі. Але це не робиться одним бажанням чи постиком у "Фейсбуці" про те, які всі дураки, що досі розмовляють російською. Українізація впроваджується поступовим збільшенням української мови у навколишньому середовищі, на радіо, телеекранах, законодавчим закріпленням в освіті та сфері послуг, із відповідальністю за порушення. Впроваджуються зміни шляхом діалогу, врахуванням всіх загроз, з метою зшивання держави одними цінностями. Необхідно пояснювати російськомовним українцям переваги, які нададуть їм ці зміни. А зусиллями Ніцой, а також Фаріон із приниженням нацменшин, вся українізація ставиться під загрозу як така. Можливо, пані Ніцой так виступати порадив її чоловік, політтехнолог Андрій Ніцой, який активно виступає за позачергові вибори. Хоча, вона офіційно не висловлювала бажання йти в політику, але свою нішу і прихильників таким чином завойовує. От тільки її діяльність більше шкодить, ніж приносить якийсь результат. І лише питання, коли ж вона нарешті замінить Фаріон на політичному олімпі. І для чого.