Свято, яке здивувало всіх: Чи буде парад Зеленського і до 31-ї річниці Незалежності

Перша частина святкування Дня Незалежності– урочиста – залишила по собі дуже позитивні враження, а перформанс про ДНК розчулив до сліз не тільки президента. Сценаристам дійства можна поставити високу оцінку за креатив. Але матчастину, як то кажуть, все одно треба ще підучити.

 

Приміром, окремі фрагменти виступу президента Зеленського. У ньому була не лише підмічена Вахтангом Кіпіані історична прив’язка до фальшивої, ще сталінської, нарізки областей. Так Леся Українка стала "донькою Житомирщини", а не Волині, а театр нам подарувала Кіровоградщина. Зауважимо, що більшовицький вождь Сергій Кіров, на честь якого в СРСР перейменували колишній Єлизаветград, ще не народився, коли відбулася перша вистава під керівництвом Марка Кропивницького. І це питання до нинішньої влади, чому назва області досі не декомунізована. Минулий склад парламенту встиг проголосувати це питання, у лютому 2019-го Конституційний Суд виніс позитивне рішення, у березні цього року до ВР звернулися депутати облради з проханням нарешті перейменувати область, але їхні більш статусні колеги не поспішають. Хоча цілком могли зробити це саме до 30 річниці Незалежності.

Другий момент – із промови президента випала згадка про Порошенка. Про регіони, де народилися Леонід Кравчук, Леонід Кучма і Віктор Ющенко Зеленський згадав, пожартував про Донбас, аби не називати Януковича, і далі вже "за інерцією" промовчав про Одещину, де народився Порошенко. Це виглядало у виконанні президента якоюсь дріб'язковою помстою.    

Третій момент, знову з історичною складовою – указ про святкування Дня державності у День Хрещення Київської Русі 28 липня. Це рішення здивувало, адже президентом сказано було наступне: "… ми починаємо відзначати День Української державності. Її точкою відліку ми вважаємо рік заснування Києва. Столиці Київської Русі – України, яку недаремно називають містом, де все починається. Тут починалося православ’я, тут взяла початок старослов’янська мова, правонаступницею якої є сучасна українська мова. Тут почалась і наша державність. Зародження нашої державності ми будемо відзначати в день розквіту нашої державності – у день Хрещення Київської Русі – України". Офіційно прийнята дата заснування Києва – 482 рік, точного дня заснування, звісно ж, нема. Традиційно першим правителем Київської Русі вважається Олег з родини Рюриковичів, який заволодів Києвом у 882 році. Тобто, від цього року без точної дати в багатьох історичних розвідках ведеться відлік Київської держави. А Хрещення Русі відбулося у 988 році при князюванні Володимира.

Чому ж зупинилися саме на цій даті, адже Зеленський у своєму виступі перераховував десятки народів, представники яких живуть в Україні? Серед них громадяни, які не сповідують християнську віру, або ж не належать до православної церкви. Говорив глава держави і про відновлення державності, то ж логічним було встановити такий день 22 січня, коли у 1918 році Центральна Рада прийняла Четвертий Універсал. Чому ж обрали День Хрещення Русі? Може справа у князеві Володимирі, тезкою якого є президент?

Скоріше за все це просто збіг, а не елемент технології формування культу особи, але коли рахувати київських князів від Олега, тоді Володимир – шостий за ліком київський князь (Олег, Ігор, Ольга, Святослав, Ярополк). Якщо враховувати регентство княгині Ольги як повноцінне княжіння. Шостий за ліком у нас і нинішній глава держави. Утім, чи йдеться про конспірологію, чи вона тут ні до чого, більшості українців точно сподобається ще один вихідний, яким пропонують зробити День Української державності.

Великий Герб завдяки опозиціонерам з "Батьківщини" і Новинському

Друга частина святкування Дня Незалежності перемістилася до сесійної зали парламенту, де депутати 257-ма голосами відправили до Конституційного Суду рішення про Великий Герб України. Вже традиційно монобільшість не спромоглася самостійно вирішити долю законопроекту ("за" було 213 "слуг"), також вже традиційно плече підставили групи "Довіра" і "За майбутнє", і нетрадиційно – "Батьківщина".

Хто знає, чим мотивувалася фракція Юлії Тимошенко (лідерка була відсутня), чи заявою Зеленського, що цей документ мав презентувати Леонід Кравчук, який дуже хворіє, чи детективними подіями навколо керівництва Державної продовольчо-зернової корпорації, але 13 голосів "Батьківщина" дала. "ОПЗЖ", "ЄС" і "Голос" проект Великого Герба не підтримали, а от у серед позафракційних цікавим видається голосування Вадима Новинського. Він – за.

Та вчорашніх голосів для узаконення Великого Герба замало, потрібно мінімум 300. Де їх шукатиме Банкова після повернення цього законопроекту з КСУ – загадка. Скоріше за все, ця тема з часом загубиться, а винними зроблять тих, хто відмовляється грати у політичні ігри президентського Офісу із символами.

Ще один сюжет з парламентського урочистого зібрання – промова спікера Дмитра Разумкова, в якій він наголосив, що в Україні не приживаються самодури і диктатори. У цій заяві деякі експерти побачили закид на адресу президента. І у зв’язку з цим вони пророкують поглиблення конфлікту по лінії голова ВР – Банкова.

Знову зеленка. Цього разу – в Порошенка

І, нарешті, третя частина – Марш захисників Вітчизни. На цьому заході, який вже традиційно став неофіційним символом святкування Дня Незалежності, Петра Порошенка облили зеленкою. Нападника родом із Чернігівщини затримали, його дії кваліфікують як хуліганство. У "ЄС" звинуватили у провокації чинну владу, а постраждалий закликав Зеленського "не намагатися зупинити його зеленою шмарклею".

У свою чергу у соцмережах припускають, що атака зеленкою на цьому заході могла бути вигідна Петрові Порошенку, щоби переключити увагу суспільства з Зеленського, якому дістануться всі лаври за пишне свято, на попередника. Влада, вочевидь, цю версію про "сам організував" зробить офіційною.

Найімовірніше, нападник діяв не безоплатно. Однак не варто робити швидких висновків, адже в Україні здавна тягнеться традиція обливати політиків зеленкою. Також не слід виключати, що нападник просто неадекватний. Нагадаємо, він був не єдиним антигероєм під час святкування. Інший персонаж облився червоною фарбою і нею ж облив сходи та флагшток біля мерії. У такий спосіб начебто хотів до чогось привернути увагу.  

За великим підсумком, новий політичний сезон в Україні починається без надто великих змін, з двома постійними антагоністами - Порошенком і Зеленським, і вже не викликає сумнівів, що в наступних виборах президента він участь братиме. Також очевидно, що Зеленський поступово змінює риторику, намагаючись грати на полі Порошенка і не випадковими були заявки політиків з орбіти нинішнього президента, що цей парад - найкрутіший і наймасштабніший (паради раніше були фішкою Порошенка, а Зеленський від них прагнув відмовитися). 

Разом із тим, наступний рік не несе владі приводів для оптимізму. Україні доведеться жити з багатьма проблемами – триваючим конфліктом на сході, невпинним ростом цін, зростанням тарифів, корупцією, внутрішніми чварами у владі, дипломатичними напруженнями із західними партнерами – вирішити які можуть спробувати розворотом на 360 градусів від сьогоднішнього політичного курсу. І тут велике питання, що на нас чекає наступного року - парад чи Майдан.