Судова реформа, або чому виник конфлікт Богдана і Коломойського

Що змінилося в Раді?

По суті, це голосування показало, що зараз безапеляційно і безпроблемно Володимир Зеленський може акумулювати 219 голосів у своїй фракції. Більше трьох десятків зе-депутатів готові відкрито відмовитися від голосування за те, що пропонує Банкова. Більше того, як кажуть мої джерела, існує висока вірогідність, що в найближчі місяці кількість таких депутатів може збільшитися на 25-30 чоловік.

Тут важливо зазначити, що на допомогу Банковій вчора прийшла так звана група Веревського (19 людей). Звичайно, говорити, що всі вони орієнтуються на Веревського, явне перебільшення – це поки ситуативна група позафракційних депутатів, яка об‘єднується заради певних голосувань. Звичайно, в парламенті вчора відразу з‘явилися чутки про те, що після цього голосування певні люди отримають в управління ПЗКУ (скандально відома зернова корпорація), але поки це більше чутки ніж реальність.

Але як би там не було, у нас стартувало переформатування Ради, і якщо до внутрішньопартійної фронди в Слузі народу увійде додаткових 20 депутатів, у парламенті розпочнуться реальні качелі, при яких різко може зрости цінність фракції "Батьківщини", яка, спільно з уже згаданою, так званою, групою Веревського, може стати ситуативним союзником "Слуг", або ж навпаки, може бути створена ситуативна патова ситуація, коли ключові для ОП закони просто неможливо буде приймати.

Що змінилося в судовій системі?

Якщо дуже спростити ситуацію, роль Верховного суду різко знижується і він, де-факто, буде займатися виключно прецедентними рішеннями, а скорочення його членів вдвічі, зробить їх майже ручними (пройти відбір нелояльному судді навряд чи вдасться). Вся повнота судової влади, по суті, перейде у вищі апеляційні суди, і саме там будуть схвалюватися остаточні рішення. Таку реформу ми вже проходили на початку правління Януковича. Зараз головне питання – хто стане тією людиною, яка розставлятиме голів апеляційних судів. Багато хто вважає, що це буде саме Андрій Богдан. Якщо ці чутки підтвердяться, можна не сумніватися, що він перетвориться із молодшого партнера Портнова і Коломойського, щонайменше в самостійну фігуру. І вірогідність такого сценарію більш ніж висока. Правда, для того, щоб стати такою фігурою, йому треба взяти на себе ще одну роль – роль куратора фракції і "директора парламента", але поки він не може (дехто говорить, хоч це і малоймовірно, що не хоче) стати відповідальним за Раду. Поки відповідальним за парламент залишається Разумков у якого немає достатніх важелів впливу на різношерстну команду Зе.

Трикутник Ситник – Рябошапка – Труба

Зараз вже мало хто згадує як Андрій Богдан відвідав НАБУ і тоді з‘явилися чутки, що перед другим туром, як хтось метафорично виразився, американське посольство "подарувало" НАБУ Зеленському. Потім було доволі дивне з точки зору Зеленського призначення генпрокурора Рябошапки, якого він пізніше назвав 100% своєю людиною, але чомусь все більше політиків у кулуарах кажуть, що він більше людина Богдана ніж Зеленського. Звичайно, це повне спрощення ситуації, адже тут переплелися і бажання позагравати до американців які вважають Рябошапку "хорошим хлопцем", і уміння на певному етапі запевнити всіх у лояльності, але факт залишається фактом – Богдан головний комунікатор із генпрокурором в ОП. І поки Рябошапка чує главу ОП. На цьому фоні різка атака Андрія Портнова і людей, які входять у найближчу орбіту до Коломойського проти Рябошапки – не просто потрясання повітрям. Це початок великої війни, яка тільки ускладнилася для Коломойського після програшу в Лондонському суді (на жаль, у нас ця подія пройшла майже непоміченою, хоча вона може призвести до доволі серйозних системних наслідків, адже днями український суд може визнати націоналізацію "Привата" незаконною і ми ввійдемо в жорсткий цугцван). І тут роль генпрокурора тяжко буде навіть переоцінити.

Щодо керівника ДБР, то за останній час була написана маса блогів і статей про "несамостійність" керівника Держбюро.

По суті, Андрій Богдан зараз підбирається до тієї ситуації, коли він може стати людиною, яка триматиме у своїх руках нитки до управління ключовими силовими структурами, в тому числі й тими, які мають право саджати силовиків і суддів та, власне, самими судами. І якщо йому це вдасться, поки є повний карт-бланш, він стане одним із найпотужніших політичних гравців у державі. І, що важливо, за правильної вибудови системи комунікації, його буде підтримувати посольство США.