Суд над сином Авакова. Чому Ситник програв перший раунд

Частина рюкзаків, закуплених для потреб Нацгвардії в зоні АТО, була пошита в установах виконання покарань за 60 - 130 грн. Про це під час судового засідання, на якому вирішувалася доля третього фігуранта справи про рюкзаки Володимира Литвина, заявив представник САП. Нагадаємо, у клопотанні антикорупційної прокуратури зазначено, що рюкзаки закупили по 2799 грн. Всього придбали такої амуніції на 14,4 млн грн. Як встановила експертиза, пошиття рюкзаків обходиться в 555 грн. Тобто, інформація про пошиття наплічників зеками була оприлюднена між іншим, хоча, насправді, це "фішка", яка мала б впливати на думку суду. Інакше кажучи, у НАБУ і САП вийшло, як у прислів'ї "вміла баба готувати, та не вміла подавати". Це свідчить про одну із головних проблем вітчизняних антикорупційних органів – у них відсутні якісні спікери і стратегія роботи з громадськістю.

НАБУ і САП часто звинувачують у надмірному піарі, що недалеко від істини. Але біда у тому, що він сухий, не яскравий, і тому Ситник з Холодницьким програють війну з корупцією ще й у медіа. Останні кілька днів до епопеї із сином Авакова прикута максимальна увага суспільства і цей фактор антикорупційні органи мали використати на повну котушку. Натомість зараз вони можуть сказати лише одне: Солом'янський суд, випустивши фігурантів справи про рюкзаки під особисте зобов'язання, підтвердив необхідність створення антикорупційного суду. У відповідь почують сильні аргументи: судив не суддя Бобровник, тому рішення не на користь НАБУ, і взагалі – доказова база слабенька, потрібно прокурорам краще готуватися. Додамо: прокурорів перед подібними слуханнями необхідно муштрувати відповідним спеціалістам, аби ті не виглядали в суді, як з хреста зняті. Хай їм хоча б фільми про американські суди покажуть, чи що.

Та й самі Ситник з Холодницьким нудні в камерах. Кажуть правильно, але це не чіпляє, не залишає яскравого спогаду у слухача й глядача. Таких історій, як з Насіровим, який сам підіграв НАБУ неадекватною поведінкою, багато не буде. А, може, після тієї клоунади і взагалі не буде. Ми до того, що паралельно з підготовкою підозр і обвинувачення в суді потрібно проробляти медіа-супровід, необхідні спікери, які користуються довірою у суспільстві, необхідні, зрештою, такі речі, як про зеків, що шили рюкзаки.

Інша проблема, про неї вже згадувалося вище, - слабка доказова база. Для того, щоб засудити топ-корупціонера, у прокуратури мають бути залізобетонні аргументи. У всіх справах, з якими антикорупціонери ходили до суду, докази кульгають. Через це фігуранти та армія їхніх адвокатів переламують ситуацію собі на користь. Можна згадати справу Розенблата і Полякова: їхні захисники небезпідставно звинувачують НАБУ у незаконності отримання доказів. Тобто, всі бачили відео, на якому чоловік, ну дуже схожий на Розенблата, але питання до того, як це відео записувалося. Те ж стосується Полякова, який звинувачує НАБУ у незаконності прослуховування його розмов.

Тобто, приходить прокурор САП до суду, коли той розглядатиме бурштинову справу по суті, а суддя скаже: хлопці, так це ви порушили закон, а не Розенблат з Поляковим. І ці двоє депутатів мають значні шанси начепити на себе якщо не німби святих, то образи мучеників точно. Точно така ж ситуація з відео у справі Авакова-молодшого. Всі могли бачити, як особи, схожі на Олександра Арсеновича і пана Чеботаря, обговорюють цікаву тему. Проте, хто це відео записав і як воно опинилося в мережі? Чи воно технічно не змонтоване і хто ставив "жучки" у кабінеті Чеботаря? На ці питання доведеться відповідати у суді обвинувачеві.

У справі про рюкзаки є інші сумнівні речі. Нагадаємо: у липні Окружний адміністративний суд Києва визнав законними дії посадових осіб МВС при закупівлі в лютому 2015 року так званих "рюкзаків Авакова" і відмовив позивачеві ТОВ "Ібіс" у скасуванні результатів відповідних конкурсних торгів. Тобто, було судове рішення, яким переможця тендеру вивели з-під підозри. Подібні нюанси є у всіх резонансних справах НАБУ. Десь альтернативні експертизи, що суперечать даним антикорупціонерів, десь справи, порушені проти самих детективів, як, приміром, історія з Андрієм Калужинським, якого підозрюють у вимаганні з Олександра Онищенка показів на третю особу, десь закиди у політичній мотивації переслідувань і так далі. Це до того, що влаштувати у підозрюваних маски-шоу легко, а от посадити їх завдання вкрай важке. Так не лише у нас, скрізь справи про корупцію тягнуться довго і марудно. Тому краще нашим антикорупційним органам вчитися на чужих гулях.

Та все ж Авакову не слід надто радіти через учорашнє рішення суду. НАБУ програло битву, але справжня війна для Арсена Борисовича попереду. В медіа, до речі, міністр також не виходить переможцем. Справа про рюкзаки тягнутиметься ще довго, і весь цей час Аваков змагатиметься з Ситником і Холодницьким за мізки громадян. І від того, хто це змагання виграє, залежатиме імідж всіх трьох фігурантів та інституцій, які вони представляють.