Чому "антипопулістичні" наміри ЄС не знизять градус демагогії в Україні

У непублічному документі щодо реформ в Україні, який оприлюднила "Європейська правда", окрім напрямків, котрі Київ має виконати для посилення інтеграції до євроструктур (ключовими залишаються створення Антикорупційного суду та зміна правил для наступних виборів), міститься й ініціатива не підносити патрони нашим популістам. "Ми не маємо утримуватися від відвертих заяв, коли є така потреба. Та при цьому ми повинні уникати створення платформи для популістів, навіть якщо ті взяли на озброєння реформістські та антикорупційні гасла", - йдеться у доповіді. Бо "вже чути популістські аргументи, мовляв, процвітаюче і добре функціонуюче суспільство може бути створене без проведення болючих змін". У зв'язку з цим вони кажуть: політична ситуація в Україні напередодні виборів є викликом для ЄС, і підкреслюють, що популістські програми не гарантують швидкого успіху.

Спочатку загальне враження про оприлюднений документ, - він виглядає як добра порада нам і дороговказ для самих друзів України, а не як дорожня карта, яку ми маємо обов'язково виконати крок за кроком. Другий момент: європейці усвідомлюють, що вибори 2019-го в Україні стануть випробуванням і для нас, і для Європи, бо значною є ймовірність зміни політичного курсу держави в разі перемоги популістів. Цього наші друзі з ЄС не хочуть, звідси домовленість між ними не підтримувати українських "златоустів", які вже зараз прицільно обстрілюють нездійсненними обіцянками голови виборців.

Третій момент: чи поширюються добрі наміри наших друзів сприяти інформації про успіхи українських реформ на представників громадських організацій, які і є для західних країн основним джерелом інформації про ситуацію з реформами. Автори документу закликають не звужувати простір для громадянського суспільства (вочевидь, йдеться про фінансову звітність ГОшок), проте немає застережень до самих громадських активістів не використовувати свій статус "агентів змін" на користь політико-олігархічних груп.

Наступне: попри складності з реформами, які визнають й автори документу, вони констатують, що Європа повинна підтримати Україну в протидії російській дезінформації, кібератакам та іншим гібридним діям Росії під час виборів 2019 року. Це також погана новина для наших популістів, особливо тих, які пропонують суспільству вкрай сумнівні прожекти про примирення на Донбасі, де миротворців хочуть поставити на лінії розмежування. Власне те, що Росії й потрібно.

Тепер кілька слів про наслідки оприлюднення названого документу. Він вже спричинив сплеск популізму в Україні, бо в його тексті кожен прочитав своє. Хтось побачив, як Захід тисне на Київ, і або дотисне, або відвернеться від нинішньої влади, а хтось, навпаки, згоду піти на певні поступки, аби не дати проросійським силам перемогти на виборах і змінити курс держави. Так би мовити, складності інтерпретації. Прогнозовано, що різночитання тільки поглиблюватимуться. У нас таке трапляється регулярно, коли надходить якийсь сигнал від західних партнерів.

Нещодавно одна депутатка з кола єврооптимістів розмістила в мережі листа до президента України та спікера ВР від посла США в Україні, голови Представництва НАТО в Києві та голови Консультативної місії Європейського Союзу в Україні зі своїми коментарями. Йшлося про закон про національну безпеку, який, переконувала депутатка, викликав невдоволення у партнерів. При цьому вона витягла з нього лише занепокоєння. Тоді як там містяться поради, а не те, чого так прагнуть побачити окремі політичні діячі – зовнішнього управління: або робите те, що ми кажемо, або ми вас не підтримуємо.

Чи зупиниться потік популізму в Україні після того, як в ЄС прозоро натякнули, що це їм не подобається? Ні. Скоро вибори, тому всі, хто збирається змагатися за владу, лише підвищуватимуть градус. Єдина надія на те, що європейські політики, ті, які приймають відповідальні рішення, не дадуть українським діячам втягнути себе в політичні ігрища.