Справа Порошенка: Хто і навіщо підставляє Зеленського

Учора президент Зеленський прокоментував підозру Порошенку. Коментар зводився до трьох меседжів.

1. На ситуацію в країні це не вплине, якщо не підключаться "фінансові групи". Груп, які гойдатимуть, три-чотири.
2. На протести з регіонів звозять людей, але масової підтримки вони не матимуть. 
3. Люди розуміють, що відбувається, і згодом зрозуміють, хто є хто.

Здається, щось схоже ми вже чули після оприлюднення "плівок Деркача". 20 травня 2020 року Зеленський казав: "Про Порошенка і Байдена, так, я чув, я прокоментую. Думаю, це не останній дзвоник, який побачать українці. Реагувати має прокуратура, правоохоронні органи. Генеральний прокурор України ще вчора зареєструвала кримінальне провадження за заявою депутата Деркача, будуть розслідувати". І додав, що він "знає, що це може бути кваліфіковано як державна зрада".

Кримінальних справ, в яких фігурував Порошенко, порушено багато, але зараз стає очевидним, що шукали таку зачіпку, яка б дала можливість звинуватити його саме у державній зраді. І ось знайшли - принаймні Зеленському та його оточенню так може здаватися. Хоча з тексту злитої у ЗМІ підозри, яку до того ж підписала не Генпрокурор Ірина Венедіктова, а в. о. на час її відсутності, це аж ніяк не випливає. Зате більш-менш очевидними стають наміри всіх гравців у грі "посадити / не посадити Порошенка". Спробуємо ці наміри окреслити.

Домашня ізоляція й антипорошенківська кампанія. Як виглядають плани ОП

Перший – в разі рішення суду про домашній арешт Порошенко на тривалий час опиниться в інформаційній ізоляції. Він не зможе брати участь у засіданнях Верховної Ради, не зможе проводити закордонні вояжі (кажуть, пожильці вулиці Банкової дуже ревнують з цього приводу) і не зможе без стеження з боку правоохоронців зустрічатися з іншими діячами. Але зможе коментувати ситуацію і навколо своєї справи, і в державі загалом онлайн або через соцмережі. Порошенко записав відповідь владі на відео, в якому розповів, коли повернеться в Україну, і як після повернення поспілкується із Зеленським, хто із них "державний зрадник". Можна припустити, що таких відео тепер буде багато, і вони користуватимуться популярністю. Тож, якщо Порошенка таки відправлять під домашній арешт, це зовсім не означає, що йому закриють рота. І інтерес до його персони тільки підсилюватиметься.

Другий намір – паралельно розгорнути власну масштабну медіа-кампанію, намагаючись переконати громадян у тому, що Порошенко – "зрадник". Як працюватиме така кампанія можна простежити вже зараз. Голова парламентських "слуг" Давид Арахамія, коментуючи "вугільну справу", заявив: "Багато бійців спецпідрозділу "Альфа" займалися тоді перевезенням фактичного цих грошей, вони дають свідчення". А відколи Арахамія працює в ДБР чи Генпрокуратурі, що так добре обізнаний у деталях справи? Очікувано, що таких коментарів ще буде дуже багато.

Чи ефективно спрацює така медіа-кампанія? Слід розуміти, що, по-перше, група підтримки Порошенка має яскравих спікерів та значну кількість прихильників у соцмережах, які зараз мобілізуються на війну зі "слугами" та "зелеботами"; по-друге, окрім телеканалу Ігоря Коломойського "1+1" і каналів "Дом" і "Рада" повністю лояльних до Банкової телеканалів нема, а ось нелояльних чи тих, які намагаються балансувати – значно більше. По-третє, бачимо, що політики, які можуть ображатися на Порошенка за минулі сварки, як от Юлія Тимошенко, вирішили в цій історії не підігравати владі. З одного боку, їм вигідна посадка конкурента за опозиційний електорат. Але, вочевидь, у посадку вони не вірять, натомість вірять у те, що протистояння Зеленського з Порошенком завдасть, перш за все, потужного удару по нинішньому президенту. І їм це вигідно. Хоча, звісно, будуть і ті "екси", які топтатимуться по Порошенку. Варто згадати, як окремі з них швидко перевзулися в "зелене" у 2019-му. Але зачепитися за владу їм це не допомогло.

Не будуватимемо здогадки, чи вдасться Зеленському посадити попередника до в’язниці, бо, здається, такий епілог у сценарії і не передбачений.

Чи виграє від переслідування Порошенко

Можливо, якби ця справа була рік тому, все сприймалося б інакше. Зараз Зеленський, його оточення, "слуги" загалом накопичили значний антирейтинг і через "вагнергейт", і внаслідок поглиблення соціально-економічних проблем, і навряд чи для них найближчим часом щось зміниться на краще. Не назвемо нинішню спробу посадити Порошенка подарунком для нього, бо вона додасть йому багато клопоту і з’їсть купу нервових клітин, але можна передбачити, що його рейтинг тепер зростатиме, а президента – падатиме. І тут не про те, що українці люблять гнаних режимом. 

Медведчук, про якого згадав Зеленський, сидить собі під домашнім арештом, украй рідко дає про себе знати, на його захист ніхто не влаштовує мітинги. З Порошенком буде інакше. Будуть і мітинги, і занепокоєння західних політиків (вже є заяви окремих посольств, які акцентують на неприпустимості політичної мотивації у цій справі. Мабуть, у головах європейців та американців не вкладається, як президента країни, який 5 років організовував оборону країни від російської агресії, можуть звинувачувати у державній зраді), і серйозні конфлікти в парламенті. Це все на тлі економічних проблем. Не кажучи про ослаблення наших позицій у дипломатії, чим обов’язково скористається Росія. Ще б не скористатися, коли офіційний Київ сам дає для цього нагоду.

А хто точно програє, то це українці і Зеленський. Замість єднання політичних еліт навколо велетенських викликів, які стоять перед країною, влада реалізує конфронтаційний сценарій. І саме ті, хто запропонував його Зеленському, є його справжніми ворогами. Ці люди, і, очевидно, вони дуже близькі до президента, переслідують виключно власний інтерес – зробити Зеленського залежним від них. Саме вони могли переконати його, що і вуличних акцій не буде, і Захід мовчатиме, і справу вдасться довести до суду. Чим більше президент робитиме непростимих помилок, тим ці люди для нього ставатимуть більш незамінними.

Таке ми вже в історії переживали. Спробу посадити Порошенка справедливо порівнюють з посадкою Януковичем Тимошенко. Що виграв Янукович від тюремного терміну для головної опонентки? Можливо, відчув моральну сатисфакцію, бо Юлія Володимирівна не приховувала своєї зневаги до нього. Натомість отримав єднання націонал-демократичної опозиції на виборах 2012 року. А ще – став залежним від тих, хто чи то підштовхував його до посадки Тимошенко, чи то просто підігравав його неприязні до неї. Позбавитися залежності він вже не міг. Так і пішов на політичне дно у 2014 році.