Спійманий Signal: Чому Зеленський збрехав про лобістів США

Новина про те, що команда тоді ще кандидата у президенти Володимира Зеленського під час виборів винаймала американську лобістську компанію Signal Group Consulting, вийшла двоякою. З одного боку, добре, що вже тоді "зе-команда" усвідомлювала важливість стосунків зі стратегічним партнером України.

І була готова витрачати кошти не на гречку для виборців, а на організацію зустрічей з американськими політиками в Інституті Катона, Держдепі, CSIS, Центрі Карнегі, офісах чинних і колишніх конгресменів.

Погано, що вже 17 квітня цього року політсила прямо збрехала виборцям про те, що "команда Володимира Зеленського не залучала ніяких лобістських компаній або агентств для організації візиту нашого представника в США". І взагалі - "У нас немає контракту з компанією Сигнал Груп". Якраз у той день люди Зеленського мали організовану лобістами зустріч із представниками Білого дому.

З однієї точки зору, нічого такого, чого варто соромитись політикам, люди Зеленського у Вашингтоні не робили. Вони сплатили 70 тисяч доларів за своєрідну "екскурсійну програму для молодих політиків", яка дійсно може допомогти налагоджуванню стосунків з американською елітою. При чому зробили це не за допомогою "мутних хлопців" на кшталт Манафорта, як люди Януковича, а через офіційну лобістську організацію. Кілька тисяч доларів, витрачені на таксі й дорогі ресторани, завше можна списати на "вашингтонську дорожнечу" і "національну потребу". Тим паче, що гроші ті йшли не з держбюджету.

Але молода команда прийняла оперативне рішення збрехати. Чому? Вочевидь, таким був перший рефлекс недосвідчених політиків, які обрали для себе імідж "простих хлопців із сусідньої вулиці". При тому скандальна історія з Януковичем і його американськими лобістами була іще цілком свіжою "у пам'яті народній". І асоціюватись з тією історією лідеру "зе-команди", звичайно, не хотілося.

Але було в усій цій історії два радикальних проколи. Перший із них полягав у тому, що у якості замовника робіт в контракті з Signal Group прямо значився "Володимир Зеленський — Слуга Народу". Саме в такій формі позначено замовника у звіті Signal Group до американського Мін'юсту, де люблять точність та ретельність у подібних справах.

Якби в якості замовника позначили кого завгодно іншого — хоч би й того ж Баканова — тепер вже чинний президент міг би легко "з'їхати з теми", пожурити колегу по партії, який "забув" сказати про таке важливе рішення, на чому і заспокоїтись.

Другий момент некомпетентності полягав у тому, що Зеленський та його команда, вочевидь, надіялись, що вся ця інформація не буде опублікована. Хоча знову-таки після історії з Манафортом і Януковичем кожен, хто був більш-менш в темі, вже знав, що наближену особу Трампа кинули за грати в тому числі і за лобістську діяльність, про яку не був поінформований Мін'юст США. І подібну інформацію американські відомства публікують. Завжди. Ну, якщо їх керівники не хочуть провести наступних 5-7 років за сусідньою стінкою від Манафорта.

І тут спливає цікавий момент. Найбільше компетенцій у тому, щоб грамотно скласти контракт з американськими лобістами, не засвітивши прізвища Зеленського чи, принаймні, попередивши команду про неприпустимість подібної брехні, мав теперішній чи то чинний, чи то вже не дуже очільник Офісу президента Андрій Богдан. Який або не зумів, або не захотів "розрулити" цю доволі-таки просту з юридичного боку ситуацію. А це вже щось каже чи то про рівень його компетентності, чи то про правила, за якими він грає у президентській команді.