ЧС 2018
Вибори-2019
Онлайн
Сектор
Спецпроекти
Країна Укропів

Собор у Софії: Що робитимуть московські попи і хто стане митрополитом

Президент Петро Порошенко оголосив дату Об'єднавчого Собору Української церкви, - він відбудеться 15 грудня. Яких підступів Москви очікувати протягом тижня до цієї події?

Depo.Влада
5 грудня 2018 14:00
ФОТО: depo.ua

У суботу, 15 грудня, у Софії Київській розпочнеться Об'єднавчий Собор, яким має завершитися тривала епопея зі створення Української автокефальної церкви. Завдання учасників Собору одночасно і просте, і складне: вони повинні своєю присутністю підтвердити факт єднання усіх православних церков держави та обрати для себе митрополита, який і отримає Томос від Вселенського патріарха Варфоломія.

Складність моменту полягає у тому, що представникам УПЦ МП залишилося трохи більше тижня, аби визначитися зі своїм вибором – взяти участь в історичній події чи залишитися філією РПЦ в Україні. "Наша позиція не змінилася. Українська православна церква не братиме участі в цьому Соборі, оскільки створення української автокефальної церкви не відповідає канонічним нормам", - цитують архієпископа Ніжинського і Прилуцького Климента (Вечерю) російські інформагентства. Та Климент, який є наближеним до митрополита Онуфрія, ще не вся УПЦ МП. Скільки кліриків цієї церкви приїдуть 15 грудня на Собор, сказати важко, але вони обов'язково будуть.

Один із ключових чинників, який впливає на позицію кліриків УПЦ МП, - президентські вибори. Не секрет, що верхівка цієї церкви рахує дні до завершення президентства Порошенка. Також не секрет, що вони роблять і робитимуть все від них залежне, аби прихожани цієї церкви не підтримували діючого президента на виборах. Саме фактор передвиборчої невизначеності заважає багатьом церковникам зробити кроки на зустріч Собору. Простіше кажучи, вони бояться прогадати, бо вважають, що будь-який інший президент зупинить процес створення автокефальної церкви. І вони опиняться у програші.

Друга складність – обрання митрополита. Навколо цього питання чи не найбільше інформаційних вкидань. Деякі ЗМІ поспішили приписати Філарету відмову від балотування, хоча ні він, ні наближені до нього особи цього не підтверджували. Так само немає будь-яких підтверджень можливому обранню Київським митрополитом нинішнього митрополита Вінницького і Барського УПЦ МП Симеона (Шостацького). Окрім припущень, що він вигідніший Банковій, аніж харизматичний, а тому непередбачуваний Філарет. Називалися й інші імена, проте здебільшого для того, аби посилити інтригу.

Та окрім власне названих складнощів, існує ще одна – після того, як повідомили точну дату Собору, Росія через своїх агентів впливу дасть останній бій Томосу. Буде застосований увесь медійний ресурс, тому слідкуємо за словами і діями політиків, особливо потенційних кандидатів у президенти. Їхній смисловий арсенал не вражає новизною: церковне питання потрібне Порошенку, аби знову обратися президентом, воно розколює суспільство, а віднедавна, коли переклали статут Української церкви, у "темниках" проросійських спікерів з'явилися нові тези – в автокефальній церкві не буде патріарха, а лише митрополит, православна церква керуватиметься правилами грецьких церков, а її фактичним главою стане Вселенський патріарх. Простіше кажучи, робиться все, аби применшити значимість автокефалії – від Москви відмовилися, натомість отримали церкву з меншою самостійністю.

Це не відповідає дійсності, однак суспільство, в якому проросли зерна недовіри до всього, що робить влада, з легкістю сприймає подібні маніпуляції. Тому до і особливо після Собору необхідно активно розтлумачувати громадянам всі нюанси. Причому робити це повинні не чиновники, а релігієзнавці та самі церковники. Інакше кажучи, після Собору складна просвітницька робота тільки почнеться. Слід розуміти, що від її успіху залежить безповоротність шляху до власної церкви. І на цьому шляху доведеться зіткнутися зі значним опором. Бо на тому боці не лише місцеві попи та російська агентура, але й Росія з її потужностями гібридної війни за мізки українців.

Більше новин політики читайте на Depo.Влада